ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
16 червня 2026 р. Справа №160/16078/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в справі №160/16078/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-
ВСТАНОВИВ:
10 червня 2026 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 03.02.2026 за №435 «Про результати проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 ».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №160/16078/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено.
12.06.2026 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення адміністративного позову, в якій останній просить суд:
заборонити стягувати з грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові стягнення, передбачені приписами наказу командира військової частини НОМЕР_1 винесеного 03.02.2026 за №435 "Про результати службового розслідування щодо ОСОБА_2 " до завершення розгляду справи за позовом ОСОБА_1 судом по суті спору та набранням рішенням суду законної сили.
В обґрунтування заяви представник зазначив, що предметом позову є те, що командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ від 03.02.2026 за №435 "Про результати службового розслідування", яким було заявника ОСОБА_1 визнано таким, що вчинив дії, виражені в неправомірному заволодінні державними коштами у вигляді додаткової винагороди, передбаченої пунктом 4 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України від 07.06.2018 №260, а також встановлено в його діях ознаки правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 КК України.
На підставі приписів спірного наказу з грошового забезпечення ОСОБА_2 командуванням військової частини НОМЕР_3 (місце проходження військової служби на теперішній час) розпочато відрахування в рахунок погашення (повернення) помилково зарахованого забезпечення у розмірах та за період, визначених у наказі.
Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути істотне ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Якщо позовні вимоги заявника за його позовом будуть задоволені, а частина грошового забезпечення позивача буде стягнута військовою частиною в дохід держави на підставі приписів спірного наказу, то для повернення позивачем стягнутих коштів необхідно буде звертатися до суду, що створюватиме додаткові незручності та втрату часу, а також відволікатиме заявника від обов`язків несення військової служби у період дії воєнного стану.
З урахуванням викладеного, представник позивача звернувся до суду з цією заявою.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.06.2026 року для розгляду заяви про забезпечення позову в адміністративній справі №160/16078/26 визначено суддю Олійника В.М.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд враховує наступне.
Положеннями частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Таким чином, при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховуватися предмет позову, підстави звернення до суду, співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи, а також забезпечення дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.
Водночас, забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Предметом спору у даній справі є: визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 03.02.2026 за №435 «Про результати проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 ».
Судом встановлено, що командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ від 03.02.2026 за №435 "Про результати службового розслідування", яким було заявника ОСОБА_1 визнано таким, що вчинив дії, виражені в неправомірному заволодінні державними коштами у вигляді додаткової винагороди, передбаченої пунктом 4 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України від 07.06.2018 №260, а також встановлено в його діях ознаки правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 КК України.
Наказом визначено відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», стягнути з сержанта ОСОБА_2 суму переплати з урахуванням податків в розмірі 2 235 053,78 гривень (два мільйони п`ятсот двадцять вісім тисяч вісімсот тридцять одна гривня 19 копійок).
Суму у розмірі 2 235 053,78 гривень (два мільйони п`ятсот двадцять вісім тисяч вісімсот тридцять одна гривня 19 копійок), занести до Книги обліку грошових стягнень і нарахувань та облікувати за сержантом ОСОБА_3 .
Вивести з окремого депонованого рахунку, відкритого в Державній казначейській службі України грошові кошти розмірі 98 874,04 гривень (дев`яносто вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні 04 копійки) нараховані як додаткова винагорода, та перерахувати в дохід держави, так як це є поверненням помилково зарахованого грошового забезпечення у 2024 - 2025 роках.
На підставі наказу з грошового забезпечення ОСОБА_2 командуванням військової частини НОМЕР_3 (місце проходження військової служби на теперішній час) розпочато відрахування в рахунок погашення (повернення) помилково зарахованого забезпечення у розмірах та за період, визначених у наказі.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), передбаченого приписами наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2026 за №435 "Про результати службового розслідування щодо ОСОБА_2 " - до набрання законної сили рішенням суду в справі №160/16078/26.
Відповідно до частини 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно частин 1, 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 156, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення з грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), передбаченого приписами наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2026 за №435 "Про результати службового розслідування щодо ОСОБА_2 ", до набрання законної сили рішенням суду в справі №160/16078/26.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки встановлені статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник