КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
16 червня 2026 року справа № 320/16294/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії( з урахування уточненої позовної заяви),
встановив:
ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління пенсійного фонду в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , без урахування щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
-Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві установити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2 000 грн. до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.07.2021 року по 12.09.2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятитиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ним копії судового рішення.
12 травня 2026 року на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог.
Разом з тим, проаналізувавши матеріали справи та заяву про усунення недоліків, суд дійшов висновку, що позивач не у повній мірі усунув недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року продовжено строк на усунення недоліків.
25.05.2026 року на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог.
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що останній виконав вимоги ухвали суду та усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, що підтверджується поданою уточненою позовною заявою.
Однак, перевіривши матеріали позовної заяви та подану заяву про уточнення позовних вимог, суд вважає за доцільне вказати наступне.
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії.
У межах позовних вимог позивач просить зобов`язати відповідача здійснити щомісячну доплату у розмірі 2000 грн, починаючи з 01.07.2021 по 12.09.2025 року. При цьому зазначений позов подано лише 17.04.2026, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
У той же час, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача.
Суд звертає увагу, що у постанові від 04.07.2023 року по справі № 320/2938/21 Верховний Суд вказав, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд в постанові від 31.10.2023 року по справі № 400/5692/22 зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Так, суд приймає до уваги доводи ОСОБА_1 у позовній заяві щодо пропущеного строку, водночас суд зазначає, що останнім не надано належних і допустимих доказів, які б об`єктивно підтверджували існування поважних причин, незалежних від його волі, що унеможливили своєчасне звернення до адміністративного суду.
Разом з цим, суд наголошує, що враховуючи заявлені вимоги позивача щодо виплати доплати у розмірі 2000 грн пенсії із 01.07.2021 по 12.09.2025 року, позивач звернувся до суду за захистом свого порушено права лише 17.04.2026, тобто з ваговим пропуском встановленого Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними, за винятком випадків, коли поновлення такого строку прямо заборонено Кодексом.
При цьому, встановлено, що позивач не додав до позовної заяви окремого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин його пропуску.
Таким чином, відсутність належного клопотання про поновлення строку звернення до суду є процесуальним недоліком позовної заяви, який перешкоджає вирішенню питання щодо відкриття провадження у справі.
Незнання про порушення своїх прав внаслідок байдужого ставлення до них або свідоме уникнення отримання інформації не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд зазначає, що вказані недоліки повинні бути усунуті в п`ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:
-окремого клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів, що підтверджують обставини, які об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Окрім цього, суд звертає увагу позивача, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій».
Отож причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Підсумовуючи, суд враховує, що ухвала про залишення позовної заяви без руху, станом на 21.10.2025 року, не була виконана у повній мірі, що позбавляє суд можливості відкрити провадження у справі.
Однак, беручи до уваги необхідність забезпечення права позивача на судовий захист, суд вважає за доцільне продовжити процесуальний строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
ухвалив:
Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії( з урахування уточненої позовної заяви).
Надати ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.