ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
15 червня 2026 року м. Полтава Справа № 440/6687/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
22.05.2026 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила до Полтавського окружного адміністративного суду позов (зареєстрований судом 26.05.2026), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 27.04.2026 про відмову у перерахунку її пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням заробітної плати, вислуги років у розмірі 70% від суми місячної заробітної плати, без обмеження максимального розміру.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 позовну заяву було залишено без руху.
08.06.2026 судом отримано заяву позивача про усунення недоліків, до якої заявниця долучила позовну заяву та додатки до неї для вручення відповідачу.
У позовній заяві заявниця своєю адресою реєстрації зазначила: АДРЕСА_1 , яка відповідає записам про зареєстроване місце проживання у паспорті громадянина України (серія НОМЕР_1 виданий 19.08.1999) та відомостям, отриманим судом з Єдиного державного демографічного реєстру (витяг від 15.06.2026 №2887046).
Водночас офіційним місцезнаходженням відповідача в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є: вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи - позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Тож у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень особа наділена правом вибору адміністративного суду виходячи з двох можливих варіантів: 1) за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем свого проживання (перебування, знаходження) або 2) за місцезнаходженням відповідача.
Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні регулює Закон України від 05.11.2021 №1871-IX "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".
Згідно з визначеннями, наведеними у пунктах 4, 11, 12 статті 2 вказаного Закону, декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; реєстраційна дія - внесення органом реєстрації до реєстру територіальної громади відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), зняте з реєстрації місце проживання, задеклароване місце проживання/виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване місце проживання, скасування реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації місця проживання (перебування)/задекларованого місця проживання/зміненого місця проживання (перебування) з подальшою передачею таких відомостей до відомчої інформаційної системи. Реєстраційна дія є завершеною після отримання органом реєстрації підтвердження про внесення відповідної інформації до відомчої інформаційної системи; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Отже, за наявності у позивача зареєстрованого місця проживання, яке знаходяться на тимчасово окупованій території у м. Попасна Луганської області, та за обставин місцезнаходження відповідача в адміністративних межах м. Житомира, суддя доходить висновку про те, що ця справа територіально не підсудна Полтавському окружному адміністративному суду.
З приводу наданої до позовної заяви довідки від 05.04.2022 №1603-5000747660 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно до якої фактичним місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 , суд зазначає наступне.
22.11.2014 набрав чинності Закон України від 20.10.2014 №1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (надалі - Закон №1706-VII), яким закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
За змістом ч. 1 ст. 4 Закону №1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб".
Відповідно до пункту 1 цієї Постанови, довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Таким чином, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування позивача за адресою, зазначеною в ній, натомість підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік як внутрішньо-переміщеної особи.
Водночас механізм декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265.
Згідно з приписами пунктів 3, 4, 5 цього Порядку, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.
За змістом пункту 35 Порядку №265 довідка про внутрішньо переміщену особу не значиться серед переліку необхідних документів для реєстрації місця проживання (перебування) особи.
Пунктом 46 Порядку №265 визначено, що посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення:
приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи;
вносить відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до реєстру територіальної громади відповідно до Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року N 265;
формує інформацію про реєстрацію місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265.
Отже, чинним законодавством чітко визначено як процедуру реєстрації особою місця свого проживання чи перебування, так і перелік документів, якими підтверджується факт такої реєстрації.
Позивач не надав суду доказів того, що з його боку вжито заходів для реєстрації свого місця проживання (перебування) у м. Полтава.
Надана суду довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування позивача за адресою, зазначеною у ній, натомість така довідка підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік без проведення реєстрації місця проживання/перебування.
Тож справа за вказаним позовом не підсудна Полтавському окружному адміністративному суду.
Згідно з додатком 1 до Указу Президента України від 16.11.2004 №1417/2004 "Про утворення місцевих адміністративних судів, затвердження їх мережі" юрисдикція Луганського окружного адміністративного суду поширюється на територію Луганської області.
Разом з цим, рішенням Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 № 960/0/15-26 змінено із 01.06.2026 територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
З огляду на з`ясовані обставини реєстрації місця проживання позивача у м. Попасна Луганської області суд, з урахуванням приписів частини 1 статті 25 КАС України, дійшов висновку про те, що ця справа за правилами територіальної юрисдикції відноситься до підсудності Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Частиною 5 статті 171 КАС України визначено, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу №440/6687/26 на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 25, 29, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Справу №440/6687/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передати на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Є.Б. Супрун