Справа № 464/2854/26
Провадження № 2/357/7097/26
У Х В А Л А
іменем України
16 червня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Сихівського районного суду м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Сихівського районного суду м. Львова Беспальок О.А. від 28 квітня 2026 року постановлено направити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Згідно штампу канцелярії суду, справа надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 10 червня 2026 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2026 року головуючим по справ визначено суддю Орєхова О.І. та отримано для розгляду 11 червня 2026 року.
Дослідивши матеріали цивільної справи в порядку вирішення питання про відкриття провадження у справі вважаю, що справа підлягає направленню за підсудністю, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).
Однією із умов реалізації права особи на пред`явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Положеннями статті 27 ЦПК України визначено загальні положення підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача.
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних в законі судів. Така процесуальна пільга встановлена законодавцем для позивачів у деяких справах з метою зробити судовий захист їх суб`єктивних прав більш зручним.
Згідно ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них (альтернативна підсудність).
Як вбачається з позовної заяви, подружжя спільних дітей не має, доказів того, що за станом здоров`я чи з інших поважних причин позивач виїхати до місця проживання відповідача до позовної заяви не додано, тому правила альтернативної підсудності в даному випадку не застосовуються.
Згідно ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру ( ч. 8 ст. 187 ЦПК України ).
З наявної в матеріалах справи відповіді № 2662777 від 28.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, здійсненого на запит судді Сихівського районного суду м. Львів Беспальок О.А. щодо зареєстрованого місця проживання ( перебування ) відповідача для визначення підсудності вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте з 18.12.2025 знятий з реєстрації.
Згідно ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-ІХ утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Тетіївська міська територіальна громада утворена 22 вересня 2017 року шляхом об`єднання Тетіївської мііської ради та Бурковецької, Голодьківської, Горошківської, Дзвеняцької, Дібрівської, Михайлівської, Ненадихівської, Росішківської, Скибинецької, Стадницької, Степівської, Тайницької, Черепинської сільських рад Тетіївського району.12 червня 2020 року до громади приєднані Височанська, Галайківська, Денихівська, Кашперівська, Клюківська, Кошівська, Одайпільська, П`ятигірська, Теліжинецька сільські ради. Таким чином до складу громади ввійшли всі міські та сільські ради Тетіївського району.
Отже, до зміни адміністративно-територіального устрою с. Дібрівка Київської області було населеним пунктом Тетіївського району Київської області.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 року також передбачено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Відповідно до статті 125 Конституції України суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Пунктом 3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Вказаний розділ Закону № 1402-VIII доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 950-IX від 03.11.2020, яким передбачено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX.
Зазначене підтверджено Радою суддів України у листі від 22.07.2020 року № 9рс-466/20-вих, відповідно до якого - до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Відповідно до статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Оскільки ніяких доказів на підтвердження застосування правил альтернативної підсудності позивачем до позову не надано, а зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 знаходиться в адміністративно-територіальній одиниці, що відноситься до колишнього Тетіївського району Київської області, вважаю, що справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу територіально не підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Частиною 3 ст. 31 ЦПК України зазначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача, вважаю за необхідне направити цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до Тетіївського районного суду Київської області, як до суду територіальна юрисдикція (підсудність) якого поширюється на адресу останнього відомого місця проживання відповідача ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187, 353 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Цивільну справу № 464/2854/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направити за підсудністю для розгляду до Тетіївського районного суду Київської області (09801, Київська область, Білоцерківський район, м. Тетіїв, вул. Соборна, б. 27).
Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Повний тест ухвали складено 16 червня 2026 року.
Суддя О. І. Орєхов