"15" червня 2026 р. Справа № 363/3139/26
УХВАЛА
15 червня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
представником позивача подано клопотання про витребування від ІНФОРМАЦІЯ_1 протоколу №731 від 18 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 , посилаючись що самостійно отримати зазначені докази не має можливості.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Разом з тим, клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає, оскільки подане з порушенням вимог ст. 80 КАС України. Позивачем не наведено відомостей про вжиті ним заходи щодо самостійного отримання запитуваних доказів та не надано підтвердження вчинення таких дій.
Доводи представника позивача про неможливість самостійного отримання доказів є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 є особою, стосовно якої складено матеріали про адміністративне правопорушення, а відтак має право на доступ до таких матеріалів та отримання їх копій у встановленому законом порядку.
У той же час, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Аналіз викладених норм свідчить про те, обов`язок доказування правомірності оскаржуваного в позові рішення покладається на відповідача.
За таких обставин суд вважає, що в задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 72, 80, 248 КАС України,
ухвалив:
в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя