Ухвала № 137436896 у справі № 755/108/25 від 15.06.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

справа № 755/108/25

провадження № 22-ц/824/10549/2026

15 червня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,

вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» про усунення перешкод у здійснення права власності нежитловим приміщенням шляхом вселення, за апеляційною скаргою представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» - Демченко Тетяни Володимирівни на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року, яка містить заперечення на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 квітня 2025 року, в складі судді Савлук Т. В.,

установив:

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 квітня 2025 року заяву представника ОСББ «Русанівська затока» - Демченко Т. В. про залишення без розгляду вказаного позову залишено без задоволення.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року вказаний позов задоволено.

Зобов`язано ОСББ «Русанівська затока» усунути перешкоди у користуванні нежитловим вбудованим приміщенням АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 до вказаного вбудованого нежитлового приміщення.

Стягнуто з ОСББ «Русанівська затока» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

14 квітня 2026 року представник ОСББ «Русанівська затока» - Демченко Т. В. безпосередньо до Київського апеляційного суду подала апеляційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року, яка містить заперечення на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 квітня 2025 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху для подання належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, копія вказаної ухвали була отримана ОСББ «Русанівська затока» засобами поштового зв`язку 15 травня 2026 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (том ІІ, а. с. 27).

Разом з тим, станом на 15 червня 2026 року недоліки апеляційної скарги, які були встановлені ухвалою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2026 року, усунуті не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною 2 вказаної статті визначено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Так, учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановленому порядку, зокрема з додержанням встановленого Цивільним процесуальним кодексом України строку. При цьому, процесуальним законом передбачено можливість поновлення пропущеного строку у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії на виконання вимог процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було ухвалено 07 серпня 2025 року.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Вказане рішення суду першої інстанції від 07 серпня 2025 року було доставлено до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» ОСББ «Русанівська затока» 30 січня 2026 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документу (том І, а. с. 248), та відповідно до вимог ст. 272 ЦПК України було належним чином вручено скаржнику.

Строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закінчився 01 березня 2026 року, що припадає на вихідний день - неділю, а тому з урахуванням вимог ч. 3 ст. 124 ЦПК України днем закінчення такого строку є 02 березня 2026 року.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України законодавець наділив скаржника правом на поновлення строку оскарження рішення суду упродовж тридцятиденного строку з дня вручення копії оскаржуваного рішення суду та ОСББ «Русанівська затока» має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року.

Подаючи апеляційну скаргу 14 квітня 2026 року представник ОСББ «Русанівська затока» - Демченко Т. В. в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зазначила, що про ухвалення оскаржуваного рішення відповідач дізнався 11 березня 2026 року із виступу адвоката Падалко О. І. у Київському апеляційному суді у справі № 755/460/24.

Із повним текстом рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року відповідач ознайомився 12 березня 2026 року у Дніпровському районному суді міста Києва, отримавши матеріали справи для ознайомлення.

Також зазначала, що оскаржуване рішення було надіслано відповідачу до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» 31 січня 2026 року, натомість таку інформацію відповідач вчасно не отримав і пояснював це тими обставинами, які мали місце в місті Києві, а саме: після масованої атаки Києва та Київської області 28 січня 2026 року у Києві та Київській області було зафіксовано системну аварію в енергосистемі, що призвело до масштабних відключень світла, води та зупинки метро. Враховуючи, що інформація про надходження документів до електронного кабінету та ознайомлення з ними забезпечується, передусім, сталим електропостачанням, яке в будинку було відсутнє 31 січня 2026 року, відповідач не ознайомився із оскаржуваним рішенням своєчасно.

Також, під час вказаної ситуації у Києві з відключення електропостачання, опалення та води, з 28 січня 2026 року Об`єднання зосередилося на термінових заходах виходу з ситуації, у якій потрібно було зберегти здоров`я мешканців будинку, загальнобудинкові мережі.

Вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвалою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2026 року визнані неповажними та вказано, що відповідач не був позбавлений права скористатись правом на апеляційне оскарження судового рішення, який було зазначено в оскаржуваному рішенні суду, подавши апеляційну скаргу у визначений законом строк, а також наголошено, що скаржником не надано доказів того, що відсутність та перебої з електропостачанням безпосередньо впливали на можливість складання апеляційної скарги у вказаній справі у тридцятиденний строк з дня отримання копії оскаржуваного рішення в ЄСІТС.

Вказаною ухвалою представнику ОСББ «Русанівська затока» - Демченко Т. В. надано строк для зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме, чому скаржник не міг подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня доставлення копії оскаржуваного рішення до електронного кабінету у підсистему «Електронний суд».

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З аналізу змісту частини другої статті 358 ЦПК України у поєднанні з положеннями статті 354 ЦПК України вбачається, що у цих нормах законодавцем встановлено правила судової процедури щодо поновлення процесуального строку за наявності поважних причин його пропуску за умови подання особою заяви про поновлення строку.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини» (Тeuschler v. Germany).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Також необхідно зазначити, що судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У пункті 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Відповідного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року (справа № 626/2450/14-ц).

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Оскільки підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, а скаржником не зазначено інших підстав для його поновлення, згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, суд

ухвалив:

У відкритті апеляційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» про усунення перешкод у здійснення права власності нежитловим приміщенням шляхом вселення, за апеляційною скаргою представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» - Демченко Тетяни Володимирівни на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року, яка містить заперечення на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 квітня 2025 року, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук