КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
15 червня 2026 року м. Київ
Унікальний номер справи № 355/531/26
Головуючий у першій інстанції - Чехова С.І.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12798/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року позовні вимоги представника позивача ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» Ясницької Н.Г. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором «8291247 в розмірі 15489 грн. 3 коп, з яких
- 9250 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основою сумою боргу;
- 6239 грн. 13 коп. - сума заборгованості за відсотками.
- В іншій частині заявлених позовних вимог у сумі 4625 грн. 00 коп., які є неустойкою, відмовлено як необґрунтовано заявлені.
- Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2562 грн.00 грн.
Повний текст рішення складено 28 квітня 2026 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 31 травня 2026 року ОСОБА_1 надіслала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду в частині позовних вимог та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 долучила клопотання у якому просила поновити строк на апеляційне оскарження рішення Баришівського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року, посилаючись на те, що повне оскаржуване рішення складено 01 травня 2026 року.
Вказувала, що не має юридичної освіти, захищає свої інтереси самостійно без адвоката, є єдиним годувальником неповнолітньої дитини, що потребує додаткового часу для підготовки апеляційної скарги.
Також, апелянтка долучила клопотання про розстрочення судового збору в розмірі 4 992,00 грн. рівними частинами на 3 місяці з наступним графіком: до 30 червня 2026 року - 1664,00 грн., до 30 липня 2026 року - 1664,00 грн, до 30 серпня 2026 року - 1664,00 грн.
На обґрунтування якого вказувала, що є одинокою матір`ю, самостійно виховує неповнолітню дитину, аліменти та державну допомогу не отримує. Зазначає, що судовий збір у розмірі 4 992,00 грн. є значною сумою, одноразова сплата якої позбавить можливості забезпечувати дитину.
На підтвердження вказаного долучила копію свідоцтва про народження дитини, довідку ОК-7, копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
03 червня 2026 року витребувано матеріали цивільної справи.
09 червня 2026 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 10 червня 2026 року передана судді-доповідачу.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу, доводи клопотання про розстрочення сплати судового збору та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (ч.4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
В апеляційній скарзі апелянт просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог.
Отже, за подання апеляційної скарги у даній справі підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3 074,40 грн. (2562 грн. ? 150 % ? 0,8).
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
За змістом статті 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Стаття 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас саме стаття 8 Закону України «Про судовий збір», яка є спеціальною, конкретизує порядок, умови такого звільнення і коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 940/2276/18.
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Колегія суддів звертає увагу, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», належить до повноважень суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
При цьому суд, з урахуванням поданих відповідачем доказів, вважає за можливе відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 3 074,40 грн. до ухвалення судового рішення у цій справі апеляційним судом.
За наведених обставин, суд частково задовольняє клопотання ОСОБА_1 та вважає за можливе відстрочити особі, які подала апеляційну скаргу на рішення суду, сплату судового збору розмірі 3 074,40 грн. до ухвалення у цій справі судового рішення апеляційним судом.
Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи вбачається, що рішення ухвалено 23 квітня 2026 року у порядку спрощеного провадження, повний текст рішення складено 28 квітня 2026 року.
Згідно з довідкою Баришівського районного суду Київської області документ в електронному вигляді «Рішення» від 23.04.26 було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 01.05.2026 04:09.
З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 31 травня 2026 року, тобто в межах тридцятиденного строку, з дня отримання повного судового рішення.
Враховуючи вказані обставини та доводи апелянта, положення ст. 129 Конституції України про забезпечення права на апеляційний перегляд справи, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідно до ч. 1 ст.127 ЦПК України суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження рішення суду підлягає поновленню.
Апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, тому апеляційне провадження підлягає відкриттю апеляційним судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 359 ЦПК України,якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
У порядку ст. 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відзив на апеляційну скаргу має містити: найменування суду апеляційної інстанції; ім`я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, за наявності; обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; перелік матеріалів, що додаються.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Також, виходячи з положень ч. 4 ст. 360 ЦПК України, відзив та додані до нього документи має бути направлений іншим учасникам справи, а докази відправлення мають бути долучені до відзиву для пред`явлення суду.
Керуючись ст.ст. 127, 354, 356, 359, 360 ЦПК України, -
у х в а л и в:
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Баришівського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року у розмірі 3 074 грн. 40 коп. до ухвалення у справі судом апеляційної інстанції судового рішення.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Баришівського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року.
Зупинити дію рішення Баришівського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року.
Направити учасникам справи копію цієї ухвали.
Відзив на апеляційну скаргу може бути подано до 15 липня2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Київського апеляційного суду: В.В. Саліхов
Є.П. Євграфова
Б.Б. Левенець