Справа №716/871/25
У Х В А Л А
11.06.2026 Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючої судді - Пухарєвої О.В. ,
секретаря судового засідання - Кульки О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Заставна заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНИЙ БУГ» - адвоката Боровця Миколи Степановича про відвід судді Пухарєвої Олени Василівни в цивільній справі за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства «МАЯК ПЛЮС» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНИЙ БУГ» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного підприємства «МАЯК ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Заставніського районного суду Черніеецької області перебуває на рогляді дана цивільна справа, головуючою в якій є суддя Пухарєва О.В.
На даний час справа перебуває на стадії з`ясування обставин справи. В ході судового засідання, яке відбувалося 13.05.2026 під час з`ясування обставин, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, після надання особистих пояснень відповідачем за первинним позовом та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 , представник відповідача ТОВ «ЗАХІДНИЙ БУГ» - адвокат Боровець М.С. заявив відвід судді Пухарєвій О.В. та звернувся до суду з клопотанням про оголошення перерви в судовому засіданні для підготовки вмотивованої письмової заяви. У зв`язку з цим в судовому засіданні оголошена перерва до 14:00 год. 02.06.2026.
02.06.2026 до Заставнівського районного суду Чернівецької області через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача ТОВ «ЗАХІДНИЙ БУГ» Боровця М.С., в якій просить відвести суддю Пухарєву О.В. від розгляду даної справі, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України (наявність інших обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді). Відвід мотивований тим, що головуюча суддя Пухарєва О.В. відмовилася задовольнити клопотання представника Крук О.О. про повернення на стадію підготовчого засідання та призначення почеркознавчої експертизи. Більше того, безпосередньо у судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення по суті спору та без проведення належної оцінки доказів у їх сукупності, суддя Пухарєва О.В. публічно дійшла висновку та оголосила позицію суду про те, що ОСОБА_1 отримувала орендну плату від позивача. Таким чином об`єктивний сумнів в неупередженості підтверджується тим, що суддя безпідставно відхилила клопотання про призначення експертизи підпису та надала перевагу показанням, які сама сторна не змогла деталізувати , проігнорувавши її ж заяву про підробку підпису. Представник вважає, що оскільки суддя Пухарєва О.В. фактично вже визнала факт виплати орендної плати до завершення розгляду справи по суті, без оцінки доказів в їх сукупності в нарадчій кімнаті, то подальший судовий розгляд під її головуванням не може вважатися об`єктивним та справедливим у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи, що заявлений відвід, на думку суду, є необґрунтованим та заява про відвід подана представником відповідача, в день призначеного судового засідання, з урахуванням вимог ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України, дана заява вирішується судом, який розглядає справу.
Відповідно до приписів ч.8 ст. 40 ЦПК України за ініціативою суду питання про відвід суд може вирішувати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Оскільки в судове засідання, призначене для вирішення питання про відвід судді на 10:00 год. 11.06.2026 учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату і місце судового засідання не з`явилися, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши подану заяву, суд доходить такого висновку.
Згідно із п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист основних свобод та прав людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ч.7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» суд зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Верховний Суд в ухвалі від 17 липня 2020 року у справі №826/11409/17 звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини вказує, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", № 33949/02, § 49-52, від 9 листопада 2006 року).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Верховний Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід суддів, суд повинен брати до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Також суд звертає увагу, що право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд. Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Статтями 36, 37 ЦПК України визначено перелік підстав, коли суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу).
Зокрема, згідно із п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Слід зазначити, що обставина визначена п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України покладає на заявника обов`язок обґрунтування наявності такої, тобто його необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу з цієї підстави.
Слід зазначити, що неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.
Як встановлено із поданої заяви, сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Пухарєвої О.В., у заявника Боровця М.С. - представника відповідача ТОВ «ЗАХІДНИЙ БУГ» фактично зводиться до непогодження з процесуальним рішенням судді, яке нею прийнято під час розгляду даної справи.
Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Тобто, наявність у осіб, які беруть участь у цивільному процесі, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду справи не можуть бути підставою згідно із ч. 4 ст. 36 ЦПК України для відводу судді, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі, у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.
Щодо посилань представника, як на підставу відводу на те , що безпосередньо у судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення по суті спору та без проведення належної оцінки доказів у їх сукупності, суддя Пухарєва О.В. публічно дійшла висновку та оголосила позицію суду про те, що ОСОБА_1 отримувала орендну плату від позивача, чим фактично вже визнала факт виплати орендної плати до завершення розгляду справи по суті, то у відповідності до приписів ЦПК України головуючий має право з`ясовувати суть відповіді учасника справи, а також, якщо учасник судового процесу висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд може зажадати від цієї особи конкретної відповіді.
Приписами ч.2 ст. 214 ЦПК України встановлено, що головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Уточнююче запитання головуючої судді до Вигнан М.В. щодо обставин отримання орендної плати за спірним договором оренди не вказує на упередженість судді, а спрямоване на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, враховуючи, що ОСОБА_1 в даній справі має подвійний статус, як відповідача за первинним позовом, так і позивача за зустрічним позовом, а її особисті пояснення про відомі їй обставини мають значення для встановлення судом підстав як первинного, так і зустрічного позову.
За положеннями ч. 3 ст. 214 ЦПК України, у разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
Процесуальні дії суду (судді) та судові рішення підлягають оскарженню в передбаченому процесуальним законодавством порядку. Наявність у осіб, які приймають участь у справі, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду справи чинному законодавству України не можуть бути підставоюдля відводу судді, і всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням у справі.
Ймовірне існування думки у стороннього спостерігача щодо упередженості судді, за відсутності жодних доказів цього, не може бути підставою для його відводу, оскільки сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним. У протилежному випадку будь-який судовий процес може перетворитись на тривалу недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.
А відтак, суд приходить до висновку, що упередженості судді Пухарєвої О.В. у розгляді даної справи немає, а доводи, на які посилається представник відповідача є його суб`єктивною думкою та не можуть бути підставами для відводу судді, передбаченими ст. 36 ЦПК України.
Керуючись ст. 39, 40, ст. 259, 260, 353 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНИЙ БУГ» - адвоката Боровця Миколи Степановича про відвід судді Пухарєвої Олени Василівни в цивільній справі № 716/871/25 за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства «МАЯК ПЛЮС» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНИЙ БУГ» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного підприємства «МАЯК ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 16.06.2026.
Суддя Олена ПУХАРЄВА