ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" червня 2026 р. Справа№ 910/2989/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Кузь А. П.
від відповідача: Мартинюк Є. В.
від третьої особи 1: ОСОБА_1
від третьої особи 2: не з`явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого недержавного пенсійного фонду "Константа"
на рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2025 (повне судове рішення складене 03.12.2025)
у справі № 910/2989/25 (суддя Паламар П. І.)
за позовом Відкритого недержавного пенсійного фонду "Константа"
до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Константа Венчур Інвест";
2. Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гермес"
про визнання односторонніх правочинів недійсними
В С Т А Н О В И В :
Відкритий недержавний пенсійний фонд "Константа" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання недійсними односторонніх правочинів.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсними односторонніх правочинів Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", оформлених листами №№104/38770/2024, 5-47/08/1317/2024 від 26.12.2024.
Позивач вказав на протиправність односторонньої відмови відповідача від підтримання ділових відносин, розірвання договорів та закриття відкритих рахунків, мотивуючи свою позицію відсутністю правових підстав для встановлення йому критичного (неприйнятно) високого рівня фінансового ризику.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/2989/25 у задоволенні позовних вимог Відкритого недержавного пенсійного фонду "Константа" м. Івано-Франківська до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання недійсними односторонніх правочинів відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Відкритий недержавний пенсійний фонд "Константа" звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/2989/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а саме:
- визнати недійсною односторонню відмову, правочин, вчинений Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" листом ПАТ АБ "Укргазбанк" за вих. № 104/38770/2024 від 26.12.2024, щодо розірвання ділових відносин та закриття рахунків відкритих за укладеними з Відкритим недержавним пенсійним фондом "Константа":
Договором про обслуговування недержавного пенсійного фонду зберігачем №2/2020" від 27.05.2020;
Договором банківського рахунку № 2020/РКО/047-01 недержавного пенсійного фонду з правом розпорядження рахунками іншими юридичними особами" від 15.06.2020;
Договором про обслуговування рахунку в цінних паперах № 40004567/20 від 30.06.2020;
- визнати недійсною односторонню відмову, правочин, вчинений Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" листом ПАТ АБ "Укргазбанк" за вих. № 5-47/08/1317/2024 від 26.12.2024р., щодо розірвання ділових відносин та закриття рахунків відкритих за укладеними з Відкритим недержавним пенсійним фондом "Константа":
Договором про обслуговування недержавного пенсійного фонду зберігачем №2/2020" від 27.05.2020;
Договором банківського рахунку № 2020/РКО/047-01 недержавного пенсійного фонду з правом розпорядження рахунками іншими юридичними особами" від 15.06.2020;
Договором про обслуговування рахунку в цінних паперах № 40004567/20 від 30.06.2020 Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції порушив норми ст. 86 ГПК України, оскільки не здійснив всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи та визнав встановленими обставини, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, проте відповідачем не доведено правомірність своїх висновків щодо підозрілості операцій самого Позивача.
Також, скаржник зазначає, що судом першої інстанції проігноровано правові позиції викладені в постановах Верховного Суду (справи № 910/18504/20, № 910/1855/21, № 922/1253/23), відповідно до яких, право банку на одностороннє розірвання договору через фінансовий моніторинг не є необмеженим - суди зобов`язані ретельно досліджувати обґрунтованість присвоєння клієнту категорії "неприйнятно високого ризику" в кожному конкретному випадку, і саме цього суд першої інстанції не зробив.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою факт відсутності підозрілої діяльності Позивача відповідно до Обґрунтованого висновку, який складено Відповідачем, та відсутність підстав відмови в підтриманні ділових відносин із Позивачем.
Скаржник зазначає, що ВНПФ "Константа" не має ніякого відношення до описаної у Висновку діяльності АТ "Гермес", але судом першої інстанції не перевірено дані обставини.
Також, скаржник вказує, що банк, як суб`єкт первинного фінансового моніторингу, має право зупинити здійснення підозрілих операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов`язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, якщо вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України. (ч.1. ст.. 23 Закону України 361-IX), але жодні фінансові операції АТ "Гермес" підозрілими, тобто такими що вони є результатом злочинної діяльності або пов`язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення з боку АБ "УКРГАЗБАНК" - не визнавались та не зупинялись.
Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що саме лише визначення Відповідачем діяльності АТ "Гермес" (клієнта банку) як "підозрілої" не є достатньою підставою для встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин. Відповідно до частини 6 статті 7 Закону України № 361-IX, такою підставою може бути виключно наявність обґрунтованих підозр у тому, що діяльність клієнта є фіктивною, сформованих за результатами її ретельного вивчення. Проте, у висновку АБ "Укргазбанк" відсутні будь-які обґрунтування щодо можливої фіктивності діяльності АТ "Гермес". З огляду на це, визначення банком неприйнятно високого рівня ризику для ВНПФ "КОНСТАНТА" на підставі аналізу діяльності АТ "Гермес" є безпідставним.
Також, скаржник вказує про те, що відомості про те, що ОСОБА_1 є директором ВНПФ "КОНСТАНТА" та АТ "ГЕРМЕС", не відповідають дійсності, оскільки АБ "Укргазбанк" безпідставно ототожнює ТОВ "КУА "КОНСТАНТА ВЕНЧУР ІНВЕСТ", ВНПФ "КОНСТАНТА" та АТ "ГЕРМЕС" як пов`язаних осіб. КУА не володіє активами фондів, а лише управляє ними на підставі окремих цивільно-правових договорів. Посада директора у фонді ніколи не існувала та прямо заборонена ст. 6 Закону № 1057-IV, а відповідно до виписки з ЄДР, керівником Пенсійного фонду з 28.08.2019 р. незмінно є Голова фонду Курсєкова О.Г.
За даними ЄДР, керівником корпоративного інвестиційного фонду є ОСОБА_4, що підтверджується наданим відповідачем протоколом засідання наглядової ради № 01/11/2024-НР від 01.11.2024 р. ОСОБА_1 жодних посад в АТ "ГЕРМЕС" не обіймає.
Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 є виключно директором ТОВ "КУА "КОНСТАНТА ВЕНЧУР ІНВЕСТ", яка здійснює управління активами ВНПФ "КОНСТАНТА" згідно з Договором від 18.03.2020 та вимогами розділу ІV Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".
Апелянт наголошує, що долучена до відзиву АБ "Укргазбанк" копія договору №02/09/20 від 02.09.2020 підтверджує, що ТОВ "КУА "КОНСТАНТА ВЕНЧУР ІНВЕСТ" надає послуги з управління активами для АТ "ГЕРМЕС". Отже, ТОВ "КУА "КОНСТАНТА ВЕНЧУР ІНВЕСТ" одночасно обслуговує ВНПФ "КОНСТАНТА" та АТ "ГЕРМЕС" на підставі відповідних договорів. Разом з тим, будь-які дані про можливе ведення цим КУА підозрілої діяльності в матеріалах справи повністю відсутні.
Судом не враховано, що ВНПФ "КОНСТАНТА" є неприбутковою організацією, яка діє виключно в межах накопичення внесків громадян та виплати їм пенсій. Уся діяльність фонду є максимально прозорою: кошти інвестувалися виключно в ОВДП (облігації внутрішньої державної позики) та класичні банківські депозити. Така діяльність за своєю природою не може бути "фіктивною". Всі публікації, на які посилається відповідач не є офіційними джерелами.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
12.02.2026 через систему "Електронний суд" ПАТ АБ "Укргазбанк" подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти апеляційної скарги, та просить апеляційну скаргу ВНПФ "Константа" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/2989/25 без змін.
Відповідач заперечує проти відзиву наступним:
- судом першої інстанції та Банком встановлено критичну невідповідність у діяльності контрагента, зокрема в штатному розписі кількість працівників АТ "ГЕРМЕС" (включаючи цивільно-правові угоди) становить 0 осіб.
- судом встановлено пов`язаність осіб та втрату фінансової довіри банком, управління активами як ВНПФ "КОНСТАНТА", так і АТ "ГЕРМЕС" здійснює одна юридична особа - ТОВ "КУА "КОНСТАНТА ВЕНЧУР ІНВЕСТ", директором КУА та кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_1 , який підписує розпорядження, керує фінансовими потоками та інвестуванням активів Пенсійного фонду, тобто наявний вирішальний вплив однієї особи. З огляду на це, Відповідач не може розмежувати дії ОСОБА_1 як "добросовісного" керівника для Пенсійного фонду та "ризикового" керівника для АТ "ГЕРМЕС", довіру до розпорядника втрачено, Банк позбавлений можливості мінімізувати ризики без припинення відносин.
- внутрішній моніторинг Банку виявив транзитний та нетиповий характер руху коштів на рахунках АТ "ГЕРМЕС", що контролюється тим самим директором. Оборот коштів за рахунком мав ознаки "незвично швидкого проходження" - великі щоденні обороти при незначному сальдо на початок та кінець дня, кошти зараховувалися переважно від ТОВ "ФК "МІДЛ" як відсоткова позика (128 млн грн, або 85% обороту) і в подальшому перераховувалися ТОВ "ВИННИКІВСЬКА ТЮТЮНОВА ФАБРИКА" (105 млн грн, або 71%). Такі циклічні схеми з використанням наближених сум прямо передбачені Положенням НБУ № 65 як індикатори підозрілості.
- відповідач вказує на негативну репутацію контрагентів, зокрема, одним із основних отримувачів коштів виступало ТОВ "ВИННИКІВСЬКА ТЮТЮНОВА ФАБРИКА", якому Відповідач у травні 2023 року відмовив у обслуговуванні через неприйнятно високий ризик. У відкритих джерелах наявні матеріали (зокрема, журналістські розслідування) щодо причетності керівництва цієї фабрики до масштабної контрабанди тютюнових виробів до Європи. Відповідно до Положення НБУ № 65, наявність негативної інформації в медіа про можливу кримінальну або незаконну діяльність контрагентів клієнта є самостійним і легітимним критерієм для присвоєння клієнту високого рівня ризику.
З огляду на ці підстави, відповідач належним чином оформив внутрішнє рішення - Обґрунтований висновок департаменту від 25.12.2024 , завірив його КЕП та вчасно направив Пенсійному фонду офіційне повідомлення про припинення обслуговування.
Узагальнені доводи додаткових пояснень
16.02.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами "КОНСТАНТА ВЕНЧУР ІНВЕСТ", представником якої є ОСОБА_1 надало до Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення через систему "Електронний суд", в яких третя особа 1 вважає доводи апеляційної скарги обгрунтованими, рішення незаконним, таким що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Доводи додаткових пояснень фактично зводяться до тих самих ключових тез, які позивач уже детально виклав у своїй апеляційній скарзі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
23.12.2025 через систему "Електронний суд" безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду від Відкритого недержавного пенсійного фонду "Константа" надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2025 по справі № 910/2989/25.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 зазначену апеляційну скаргу у справі № 910/2989/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2025 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2989/25 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відкритого недержавного пенсійного фонду "Константа" на рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2025 по справі № 910/2989/25 до надходження даної справи з суду першої інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відкритого недержавного пенсійного фонду "Константа" на рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2025 по справі № 910/2989/25, розгляд справи призначено на 25.03.2026 о 10 год. 30 хв.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/977/26 від 20.03.2026 у справі № 910/2989/25, у зв`язку із перебуванням судді Владимиренко С. В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026 у справі № 910/2989/25 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 прийнято до провадження апеляційну скаргу Відкритого недержавного пенсійного фонду "Константа" на рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2025 по справі № 910/2989/25 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Євсіков О.О., призначено апеляційну скаргу до слухання у судовому засіданні на 23.04.2026 об 11 год. 00 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Відкритого недержавного пенсійного фонду "Константа" на рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2025 по справі № 910/2989/25, розгляд справи відкладено на 19.05.2026 о 14 год. 10 хв.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1443/26 від 15.05.2026 у справі № 910/2989/25, у зв`язку із перебуванням судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці 19.05.2026, призначено повторний автоматизований розподіл.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 у справі № 910/2989/25 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І. П., судді: Владимиренко С. В., Демидова А. М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2026 прийнято до провадження апеляційну скаргу Відкритого недержавного пенсійного фонду "Константа" на рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2025 по справі №910/2989/25, колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М. та призначено апеляційну скаргу до слухання у судовому засіданні на 03.06.2026 о 10 год. 40 хв.
Явка учасників справи та позиція учасників справи
Присутній у судовому засіданні 03.06.2026 представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу.
Присутній у судовому засіданні 03.06.2026 представник відповідача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Присутній у судовому засіданні 03.06.2026 представник третьої особи-1 підтримав апеляційну скаргу.
Третя особа-2 явку свого представника у судове засідання 03.06.2026 не забезпечила. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника третьої особи-2.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, позивачем та відповідачем було укладено договір про обслуговування недержавного пенсійного фонду зберігачем №2/2020 від 27 травня 2020 р., договір банківського рахунку № 2020/РКО/047-01 недержавного пенсійного фонду з правом розпорядження рахунками іншими юридичними особами від 15 червня 2020 р., договір про обслуговування рахунку в цінних паперах № 40004567/20 від 30 червня 2020 р.
За умовами вказаних договорів відповідач (банк) відкрив позивачу (клієнту) рахунки Фонду, поточні рахунки, рахунки в цінних паперах, зобов`язався проводити комплексне обслуговування рахунків клієнта та здійснювати за дорученням юридичної особи-розпорядника розрахункові та касові операції у відповідності з чинним законодавством України, здійснювати облік, зберігання на рахунках Фонду пенсійних активів Фонду та збереження документів, які підтверджують право власності на пенсійні активи Фонду, надавати послуги з обслуговування рахунку в цінних паперах депонента в системі депозитарного обліку, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах депонента на підставі розпоряджень депонента та в іншій спосіб, передбачений законодавством України.
Судом встановлено, що відповідач листами №№ 104/38770/2024, 5-47/08/1317/2024 від 26 грудня 2024 р. відмовився від ділових відносин із позивачем та закрив рахунки, відкриті за вищевказаними договорами на підставі ч. 3 ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на незаконність відмови відповідача від ділових відносин шляхом їх розірвання та закриття рахунків, відкритих за укладеними з ним договорами.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
За змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (ч. 3 ст. 202 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 5 ст. 202 Цивільного кодексу України, до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Частинами 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частинами 1, 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 1066 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.
Згідно з частинами 1, 3 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини 2 статті 1075 Цивільного кодексу України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка: 1) якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це; 2) у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором; 3) у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 4) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 4 статті 1075 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент вчинення оспорюваного правочину) визначено, що банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі: відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку; наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу.
Згідно з пунктом 39 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.
У відповідності до частини 1 статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" критерії ризиків визначаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених відповідно: Національним банком України - для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду; центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - для інших суб`єктів первинного фінансового моніторингу.
Частиною 6 статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" встановлено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі, зокрема, неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний, зокрема, забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою; забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків; здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів; забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов`язаних з фінансовою(ими) операцією(ями).
Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки. Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб`єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.
Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: є складними фінансовими операціями; є незвично великими фінансовими операціями; проведені у незвичний спосіб; не мають очевидної економічної чи законної мети. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин з метою визначення, чи є такі фінансові операції або дії клієнта підозрілими.
Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
Статтею 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" врегульовані правовідносини відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції.
Згідно ч. 1 статті 15 указаного Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у т.ч. шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:
якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;
встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;
подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу;
виявлення у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;
якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.
Згідно п.п. 24, 49 розділу ІІІ Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 65 від 19 травня 2020 р. (далі - Положення), внутрішні документи банку з питань ПВК/ФТ розробляються банком з урахуванням вимог законів України, що регулюють питання ПВК/ФТ, цього Положення, нормативно-правових актів Національного банку, Міністерства фінансів України, прийнятих для виконання та відповідно до цих законів, рекомендацій FATF, Базельського комітету з банківського нагляду, результатів національної оцінки ризиків та ризик-профілю банку, рекомендацій Національного банку та типологічних досліджень СУО.
Банк на основі оцінки ризиків ВК/ФТ, притаманних його діяльності, визначає свій ризик-апетит (рівень прийнятного рівня ризику) у сфері ПВК/ФТ, ураховуючи: 1) ризики, які банк готовий прийняти; 2) ризики, які банк може прийняти, але лише після вжиття заходів з управління такими ризиками (їх мінімізації); 3) ризики, які є неприйнятними для банку.
Додатком 12 до Положення визначено Порядок відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин/проведення фінансової операції.
Згідно п.п. 1, 8 Додатку банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у т.ч. шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Банк має визначити у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ порядок відмови в передбачених Законом про ПВК/ФТ випадках від встановлення (підтримання) ділових відносин (у т.ч. шляхом розірвання договірних відносин) або проведення фінансової операції, що також має містити: 1) перелік уповноважених працівників банку/колегіальних органів банку, які мають право приймати рішення щодо відмови в установлених Законом про ПВК/ ФТ випадках; 2) процедуру розгляду та прийняття уповноваженими працівниками банку відповідних рішень, а також їх документування; 3) складання висновку з чітким зазначенням підстав відмови в підтриманні ділових відносин із клієнтом (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини 15 статті Закону про ПВК/ФТ) у кожному випадку; 4) порядок інформування відповідального працівника банку або працівника, уповноваженого відповідальним працівником банку, щодо прийняття рішення щодо відмови; 5) порядок інформування клієнта про відмову в установленні (підтриманні) із ним ділових відносин з обов`язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав відмови, визначених статтею 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини цієї статті); 6) порядок інформування клієнта про відмову в проведенні фінансової операції з обов`язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав відмови, визначених у статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини цієї статті), та засвідченням підписом уповноваженого працівника банку, який прийняв рішення про відмову у проведенні відповідної фінансової операції, документа на переказ коштів, поданого до банку в паперовому вигляді.
Додатком 19 до Положення визначено критерії ризику ВК/ФТ (далі - критерії ризику). Згідно п.п. 1, 2 критеріїв ризику критерії ризику за типом клієнта - це критерії ризику ВК/ФТ, що притаманні правовій формі, структурі власності клієнта, діловій, професійній чи особистій діяльності клієнта та його КБВ. Банк під час розроблення власних критеріїв ризику за типом клієнта повинен врахувати критерії ризику, зазначені в пунктах 3-6 розділу I додатка 19 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.
Пунктами 11, 12 додатку № 1 до положення передбачено, що банк з урахуванням ризик-профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов`язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення. Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає ПЗНП (посилені заходи належної перевірки) у разі присвоєння високого рівня ризику.
За приписами пункту 1 Додатку 12 до Положення банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ.
Пунктами 5, 6 розділу І Додатку 19 критерії ризику визначено, що критеріями ризику, що зумовлені репутацією клієнта або КБВ клієнта, зокрема, є таке: наявна негативна інформація в офіційних та/або публічних джерелах про клієнта або його КБВ, що свідчить про можливий зв`язок із тероризмом або іншою кримінальною/незаконною діяльністю;
Критеріями ризику, що можуть свідчити про те, що клієнт є компанією-оболонкою, зокрема, коли кількість працівників (у т.ч. таких, що працюють за цивільно-правовими угодами, зокрема договорами підряду) юридичної особи не відповідає виду та обсягам її діяльності.
Додатком 19 до Положення визначено Індикатори підозрілості фінансових операцій, а саме, тривалий час спостерігається аналогічна тенденція щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій за рахунком клієнта протягом одного дня (незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок та кінець дня та великі щоденні обороти коштів за рахунком) (п. 25.) Контрагентами клієнта є особи, стосовно яких у банку є негативна інформація (зокрема особи, яким банк відмовив у встановленні (підтриманні) ділових відносин у зв`язку з присвоєнням неприйнятно високого ризику ВК/ФТ) (п. 29.). Клієнт регулярно надає або отримує позики від контрагентів, які не належать одній бізнес-групі компаній. Проведення за рахунком клієнта "циклічних" фінансових операцій з використанням однієї (або наближеної) суми коштів, за результатами яких відбулася купівля/продаж активу, надання/повернення фінансової допомоги, формування/погашення заборгованості за будь-яким правочином (п. 67).
Аналогічні Критерії ризику ВК/ФТ та Індикатори підозрілості фінансових операцій передбачені у Правилах фінансового моніторингу Акціонерного банку "Укргазбанк", затверджені протоколом Акціонерного банку "Укргазбанк" № 47 від 27 липня 2023 р. зі змінами.
Відповідно до п. 4.4.2. Програми управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення Акціонерного банку "Укргазбанк", визначення рівня ризику ділових відноси (фінансової операції без встановлення ділових відноси) із клієнтом здійснюється відповідно до підсумкового сумарного результату питомої ваги всіх критеріїв, притаманних діловим відносинам (фінансової операції без встановлення ділових відноси) із клієнтом.
Додатком 2 до Програми передбачені критерії ризику та їх питома вага.
Одним із таких критеріїв, який автоматично надає право банку на встановлення неприйнятно високого ризику є TC-1.39. та TC-1.46., а саме: клієнт, щодо якого у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів; у разі неможливості виконувати визначені Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією.
Отже, для встановлення клієнту неприйнятно високого ризику для суб`єкта первинного фінансового моніторингу достатньою є наявність підозри (припущення) та негативної інформації про клієнта або його кінцевого бенефіціарного власника, отриманої з офіційних документів/джерел, яка свідчить про можливий зв`язок свого клієнта з організованими злочинними групами та/або злочинними організаціями.
Таким чином, банк наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в т.ч. шляхом розірвання договорів.
Як вже зазначалось, відповідачем прийнято рішення про відмову від ділових відносин та закриття рахунків відкритих за вищевказаними договорами та він листами №№ 104/38770/2024, 5-47/08/1317/2024 від 26 грудня 2024 р. повідомив позивача про відмову від ділових відносин та закриття рахунків відкритих за вищевказаними договорами на підставі ч. 3 ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до наявних у справі витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Константа Венчур Інвест" створене та зареєстроване 03.05.2017 р. з розміром статутного капіталу 7 030 000 грн. Учасниками (засновниками) цього товариства є ОСОБА_1 з розміром частки 99,57% статутного капіталу (керівник) та ОСОБА_2 з розміром частки 0,43% статутного капіталу;
- Відкритий недержавний пенсійний фонд "Константа" (Позивач у даній справі) створений та зареєстрований 28.08.2019р. з розміром статутного капіталу 0 грн. Учасником (засновником) цього фонду є Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Константа Венчур Інвест";
- Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гермес" створене та зареєстроване 06.02.2018 з розміром статутного капіталу 500 000 000 грн. Учасником (засновником) цього товариства є ОСОБА_3 з розміром частки 100% статутного капіталу.
ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Константа Венчур Інвест" з 05.05.2017 р. донині (трудовий контракт № 1/2017-к в редакції додаткової угоди № 2 від 11 грудня 2023 р.)
На підставі договорів від 18.03.2020 та від 02.09.2020 управління активами Відкритого недержавного пенсійного фонду "Константа" і третьої особи Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гермес" здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Константа Венчур Інвест".
Матеріалами справи підтверджується, що управління грошовими коштами як пенсійного фонду (позивача), так й інвестиційного фонду (третьої особи) належало до повноважень Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Константа Венчур Інвест", керівник останньої в документах на встановлення ділових відносин з банком зазначений посадовою особою, яка уповноважена здійснювати від імені фондів юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин у сфері обігу коштів.
Відповідачем здійснено перевірку фінансових операцій Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гермес" за наслідком якої встановлено, що:
кошти на рахунок Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гермес" зараховані в основному від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Мідл" як кошти, що надходять як надання позики згідно договору позики (відсоткової) та оплата заборгованості за позикою (загальна сума зарахувань за вказаний період склала 128 млн. грн., що є близько 85% від обороту);
в подальшому зазначені кошти перераховані основним контрагентам Товариству з обмеженою відповідальністю "Винниківська тютюнова фабрика" в загальній сумі 105 млн. грн. що є близько 71%, та на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Мідл" в сумі 27,4 млн. грн., що є близько 17% з призначенням як надання позики згідно договору позики (відсоткової). Також, 23,3 млн. грн. (близько 12%) були перераховані на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Чемпіон" як оплата за майнові права;
контрагентами клієнта є особи, стосовно яких у банку є негативна інформація, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Винниківська тютюнова фабрика", якому 19.05.2023 р. банк відмовив у підтриманні ділових відносин у зв`язку з присвоєнням неприйнятно високого ризику та індикаторами підозрілості фінансових операцій.
Контрагентами клієнта є особи, яким банк відмовив у підтриманні ділових відносин у зв`язку із присвоєнням неприйнятно високого рівня ризику ВК/ФТ (зокрема ТОВ "Емілі-Фут-1", ТОВ "Еміліфут-2", ТОВ ТОВ "Емілі-Фут-3", ТОВ ТОВ "Емілі-Фут-4", ТОВ ТОВ "Емілі-Фут-5", ТОВ ТОВ "Емілі-Фут-6", ТОВ "Емілі-Фут-7", ТОВ "Емілі-Фут-8", ТОВ "Емілі-Фут-9", ТОВ ТОВ "Емілі-Фут-10", ТОВ "Емілі-Острів-1", ТОВ "Емілі-Острів-2", ТОВ "Емілі-Острів-3", ТОВ "Емілі-Острів-4", ТОВ "Емілі-Острів-5");
проведення за рахунком клієнта "циклічних" фінансових операцій з використанням однієї (або наближеної) суми коштів, за результатами яких відбулось надання фінансової допомоги, погашення заборгованості за будь-яким правочином;
щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Винниківська тютюнова фабрика" наявна негативна інформація у відкритих джерелах (стаття, щодо контрабанди цигарок https://nenka.info/oleksandr-svishhov-ta-grygorij-kozlovskyjzajmayutsya-kontrabandoyu-czygarok-pid-dahom-petra-poroshenko/);
за рахунком клієнта тривалий час спостерігається аналогічна тенденція щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій протягом одного дня (незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок та кінець дня та великі щоденні обороти коштів за рахунком);
кількість працівників (у т.ч. таких, що працюють за цивільно-правовими угодами, зокрема договорами підряду) клієнта не відповідає виду та обсягам її діяльності (0 осіб).
Відповідно до результатів внутрішньої перевірки Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гермес" банком складено обґрунтований висновок щодо підозрілої(их) фінансової(их) операції(й)/діяльності від 25.12.2024 яким вирішено використати право банку та на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення":
- відмовити Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гермес" у підтриманні ділових відносин. Підстава для відмови - у зв`язку із встановленням неприйнятно високого рівня ризику (діяльність клієнта є підозрілою);
- відмовити, зокрема, Відкритому недержавному пенсійному фонду "Константа", Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Константа Венчур Інвест" у підтриманні ділових відносин. Підстава для відмови - у зв`язку із встановленням неприйнятно високого рівня ризику (директором є ОСОБА_1, який також є директором Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гермес", якому банком відмовлено в підтриманні ділових відносин);
- відмовити ОСОБА_3 у підтриманні ділових відносин. Підстава для відмови - у зв`язку із встановленням неприйнятно високого рівня ризику (є КБВ ТОВ "ФК "Прості рішення", ТОВ "ФК "Мідл" та АТ "Гермес" яким банком відмовлено в підтриманні ділових відносин);
- ОСОБА_1 (є директором АТ "Гермес"), ОСОБА_4 (є головою наглядової ради АТ "Гермес" та АТ "ЗНВКІФ "Інфіті" та ТОВ "Бізнес Аутсорсинг Плюс") внести до чорного списку банку, з метою унеможливлення встановлення ділових відносин із ними/пов`язаними особами, у подальшому;
- надати інформацію про підозрілу діяльність АТ "Гермес" до ДСФМУ шляхом кейсового звітування.
Частиною 2 статті 7 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" передбачено, що застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.
Згідно з ч. 6 ст. 7 вказаного Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:
- неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;
- наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
Відповідно до п. 61 "Положення про здійснення банками фінансового моніторингу", затвердженого постановою правління Національного банку України від 19.05.2020 за № 65, Банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 вказаного Закону, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо:
1) клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої
діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ ФТ, інших злочинів;
2) клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями- оболонками.
Отже, пп. 1) п. 61 Положення №65 покладає на Банк як на суб`єкта первинного фінансового моніторингу обов`язок встановлення неприйнятно високого ризику не тільки безпосередньо клієнту який безпосередньо підпав під внутрішню перевірку, але й іншим особам та клієнтам щодо яких у Банку у процесі перевірки виникли обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів.
Відповідно до п. 46 ст. 1 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" підозра - це припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції.
Згідно з п. 6 додатку 19 до Положення № 65 критеріями ризику, що зумовлені репутацією клієнта або КБВ клієнта, зокрема, є наявна негативна інформація в офіційних та/або публічних джерелах про клієнта або його КБВ, що свідчить про можливий зв`язок із тероризмом або іншою кримінальною/незаконною діяльністю.
Відповідно до підпунктів 3, 5 пункту 8 Додатку №12 до Положення №65 банк має визначити у внутрішніх документах банку з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення порядок відмови у передбачених законом випадках від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) або проведення фінансової операції, що також має містити:
- складання висновку з чітким зазначенням підстав відмови в підтриманні ділових відносин із клієнтом (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини 15 статті Закону №361-IX у кожному випадку;
- порядок інформування клієнта про відмову в установленні (підтриманні) із ним ділових відносин з обов`язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав відмови, визначених статтею 15 Закону №361-IX (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини цієї статті).
Як вже зазначалось, положення ст. 15 Закону №361-IX уповноважують банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, проте банк зобов`язаний підтвердити існування правових підстав для встановлення неприйнятно високого ризику.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.01.2024 у справі № 922/1253/23.
Відповідачем, за результатом проведення внутрішньої перевірки відповідно до наявної публічної інформації встановлено неприйнятно високий ризик стосовно Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гермес". Зокрема, кошти на рахунок клієнта надходили переважно від одного контрагента - ТОВ "ФК "МІДЛ" як надання та погашення позики за відсотковим договором, що становило переважну більшість обороту. У подальшому кошти перераховувалися на користь кількох контрагентів (ТОВ "ВИННИКІВСЬКА ТЮТЮНОВА ФАБРИКА" та ТОВ "ФК "МІДЛ") з аналогічними призначеннями платежів - надання позики, а також оплата майнових прав.
Судом також встановлено, що серед контрагентів клієнта є особи (ТОВ "Емілі-Фут-1", ТОВ "Еміліфут-2", ТОВ ТОВ "Емілі-Фут-3", ТОВ ТОВ "Емілі-Фут-4", ТОВ ТОВ "Емілі-Фут-5", ТОВ ТОВ "Емілі-Фут-6", ТОВ "Емілі-Фут-7", ТОВ "Емілі-Фут-8", ТОВ "Емілі-Фут-9", ТОВ ТОВ "Емілі-Фут-10", ТОВ "Емілі-Острів-1", ТОВ "Емілі-Острів-2", ТОВ "Емілі-Острів-3", ТОВ "Емілі-Острів-4", ТОВ "Емілі-Острів-5"), яким банк відмовив у підтриманні ділових відносин у зв`язку з присвоєнням неприйнятно високого рівня ризику ВК/ФТ, а також особи, щодо яких у відкритих джерелах наявна негативна інформація про причетність до виробництва нелегальної продукції та контрабанди.
Крім того, за рахунком клієнта виявлено: циклічні фінансові операції з використанням однієї або наближеної суми коштів; незвично швидке проходження коштів через рахунок (незначне сальдо на початок та кінець операційного дня за умови великих щоденних оборотів); невідповідність кількості працівників обсягам задекларованої діяльності.
За сукупністю зазначених обставин банк дійшов висновку про неможливість встановити відповідність фінансових операцій наявній інформації про клієнта та характер його діяльності.
За наслідком внутрішньої перевірки Відповідачем складено обґрунтований висновок щодо підозрілої фінансової діяльності АТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гермес", яким вирішено:
- відмовити АТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ГЕРМЕС" у підтриманні ділових відносин у зв`язку із встановленням неприйнятно високого рівня ризику ВК/ФТ на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
- з тих самих підстав відмовити у підтриманні ділових відносин ТОВ "КУА "КОНСТАНТА ВЕНЧУР ІНВЕСТ", ВНПФ "КОНСТАНТА", АТ "АКТИВ КАПІТАЛ", АТ "Галексі", АТ "ФЛУМ", АТ "АРЛОН", АТ "ГЕРІОН ВОРЛД", АТ "ЗНВКІФ "А.В.С. КАПІТАЛ" - у зв`язку з тим, що їх директором є та сама особа, що й директор АТ "ГЕРМЕС", а також ОСОБА_3 - як кінцевому бенефіціарному власнику АТ "ГЕРМЕС" та пов`язаних фінансових компаній;
- внести до внутрішнього чорного списку банку директора АТ "ГЕРМЕС" ОСОБА_1 , голову наглядової ради ОСОБА_4 , а також АТ "ЗНВКІФ "ІНФІНІТІ" та ТОВ "БІЗНЕС АУТСОРСИНГ ПЛЮС" з метою унеможливлення встановлення ділових відносин із ними у подальшому.
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про те, що відповідач, здійснивши належну перевірку фінансових операцій та, виявивши підозрілу діяльність, керуючись наведеними вище приписами чинного законодавства про фінансовий моніторинг, виконав власний обов`язок суб`єкта фінансового моніторингу та встановив позивачу неприйнятно високий ризик ділових відносин та, як наслідок, відмовився від підтримання ділових відносин з ним для уникнення ризиків використання банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що рішення відповідача про відмову від підтримання ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунків, у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику, узгоджуються з приписами Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову та зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що місцевим господарським судом порушено вимоги статті 86 ГПК України щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи, а також твердження про те, що Відповідачем не доведено правомірність його висновків щодо підозрілості операцій, з огляду на таке.
Відповідно до приписів статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Правовою підставою для прийняття рішення АБ "УКРГАЗБАНК" (обґрунтований висновок від 25.12.2024) про відмову у підтриманні ділових відносин із ВНПФ "КОНСТАНТА" та закриття його рахунків на підставі статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про ПВК/ФТ) стало встановлення позивачу "неприйнятно високого ризику".
Суд першої інстанції належним чином дослідив надані Відповідачем докази, які у своїй сукупності повністю підтверджують обґрунтованість такого рішення Банку, зокрема, встановлено, що кількість працівників АТ "ГЕРМЕС" складає 0 осіб, що згідно з Додатком 19 до Положення НБУ № 65 є нормативно визначеним індикатором фіктивності; встановлено циклічний характер фінансових операцій (за рахунками АТ "ГЕРМЕС" зафіксовано транзитний рух значних сум коштів (128 млн грн), що надходили як позики від ТОВ "ФК "МІДЛ" та оперативно перераховувалися на користь ТОВ "ВИННИКІВСЬКА ТЮТЮНОВА ФАБРИКА", що відповідає ознакам "циклічних" операцій з метою формування/погашення штучної заборгованості; встановлено негативну репутацію контрагентів (ТОВ "ВИННИКІВСЬКА ТЮТЮНОВА ФАБРИКА", ділові відносини з яким Банком було припинено раніше через неприйнятно високий ризик, а у відкритих публічних джерелах наявна тривала негативна інформація щодо причетності службових осіб цього підприємства до контрабанди підакцизних товарів).
Посилання скаржника на те, що зазначені обставини стосувалися виключно діяльності третьої особи (АТ "ГЕРМЕС"), а не самого позивача (ВНПФ "КОНСТАНТА"), спростовуються дослідженими судом матеріалами щодо структури управління. Судом першої інстанції правомірно встановлено, що управління активами як Позивача, так і АТ "ГЕРМЕС" здійснюється однією й тією ж юридичною особою - ТОВ "КУА "КОНСТАНТА ВЕНЧУР ІНВЕСТ" в особі директора ОСОБА_1, який безпосередньо приймає рішення щодо розпорядження активами та руху капіталу.
За таких обставин, з огляду на втрату довіри Банк на виконання вимог пункту 61 Положення НБУ № 65 та керуючись ризик-орієнтованим підходом був позбавлений можливості технічно відокремити діяльність ОСОБА_1 як керівника різних фондів та мінімізувати виявлені ризики іншим шляхом, окрім як розірвати ділові відносини з усіма пов`язаними структурами.
Таким чином, висновок місцевого господарського суду про те, що Банк діяв на виконання норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", ґрунтується на повній та всебічній оцінці поданих до справи належних та допустимих доказів. Доводи апеляційної скарги в цій частині зводяться виключно до намагання здійснити переоцінку встановлених судом обставин справи, а тому колегією суддів відхиляються.
Твердження скаржника про те, що ВНПФ "КОНСТАНТА" є окремою юридичною особою і не має самостійних ознак підозрілості, є помилковим, оскільки апелянт не бере до уваги визначений законом принцип аналізу пов`язаних осіб та КБВ при здійсненні фінансового моніторингу.
За змістом статей 7, 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та положень Постанови Правління НБУ № 65, оцінка ризиків клієнта здійснюється суб`єктом первинного фінансового моніторингу на основі ризик-орієнтованого підходу. Даний підхід передбачає комплексний аналіз не лише ізольованих операцій конкретного власника рахунку, а й дослідження структури його власності, пов`язаних осіб, кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) та осіб, які здійснюють фактичний контроль або мають вирішальний вплив на управління активами клієнта.
Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції проігноровано правові позиції викладені в постановах Верховного Суду (справи № 910/18504/20, № 910/10855/21 від 28.02.2023, № 922/1253/23 від 09.01.2024 ), відхиляються колегією суддів, оскільки правовідносини у зазначених справах, попри тотожність предмета спору, різняться за своєю доказовою базою та встановленими фактичними обставинами.
Так у справі № 910/18504/20 судами було констатовано правомірність позовних вимог позивача через недоведення банком критеріїв підозрілості операцій та відсутність фіксації ризиків у внутрішніх документах.
У справі № 922/1253/23 від 09.01.2024 банк не довів та не задокументував підстави встановлення ризику.
У справі № 910/10855/21 від 28.02.2023 банк не надав рішення про встановлення неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта та не довів належними доказами підстав для такої відмови.
Натомість у справі № 910/2989/25 матеріали справи містять належні та допустимі докази, які беззаперечно підтверджують наявність нормативно визначених ознак підозрілості, єдиного центру управління активами позивача і ризикового контрагента.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/2989/25, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/2989/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі необґрунтованими, такими, що спростовуються матеріалами справи та не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції").
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Відкритого недержавного пенсійного фонду "Константа" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/2989/25 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 16.06.2026.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова