Рішення № 137456482 у справі № 914/1093/26 від 15.06.2026

Рішення від 15.06.2026 у господарській справі № 914/1093/26 (категорія «Поставки товарів, робіт, послуг»). Суд: Господарський суд Львівської області, суддя Сухович Ю.О.

Справа	№ 914/1093/26
Суд	Господарський суд Львівської області
Суддя	Сухович Ю.О.
Форма рішення	Рішення
Форма судочинства	Господарське
Категорія	Поставки товарів, робіт, послуг
Дата ухвалення	15.06.2026
Надійшло до реєстру	17.06.2026
Оригінал	reyestr.court.gov.ua/Review/137456482

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

<HTML>

<HEAD>

function OnLoad()

{

}

function OnError()

{

}

</SCRIPT>

@page SectionA {

margin-left: 20 mm;

margin-right: 10 mm;

margin-top: 10 mm;

margin-bottom: 10 mm;

mso-paper-source: 0;

}

DIV.Section {

page: SectionA;

}

BODY, FONT {

@charset "Windows-1251";

cursor: text;

font-family: Times New Roman;

font-size: 12 pt;

width: 920px

}

FONT.fs245 {

font-family: Facefont SSH;

font-size: 60 pt;

}

FONT.fs130 {

font-size: 16 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs235 {

font-size: 11 pt;

font-style: italic;

text-decoration: underline;

}

FONT.fs129 {

font-size: 16 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs233 {

font-weight: bold;

}

FONT.fs133 {

font-size: 14 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs151 {

font-size: 13 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs150 {

font-size: 13 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs149 {

font-size: 13 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs231 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs148 {

font-size: 13 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs230 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs147 {

font-size: 13 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs229 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs146 {

font-size: 13 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs228 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs145 {

font-size: 13 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs227 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs226 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs225 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs224 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs223 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs222 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs221 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs220 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs144 {

font-size: 13 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs154 {

font-size: 13 pt;

font-style: italic;

}

FONT.fs219 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs218 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs217 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs153 {

font-size: 13 pt;

font-style: italic;

}

FONT.fs216 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs143 {

font-size: 13 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs215 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs214 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs213 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs212 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs211 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs210 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs209 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs208 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs207 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs142 {

font-size: 13 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs206 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs205 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs204 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs203 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs202 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs201 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs200 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs199 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs198 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs197 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs196 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs195 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs194 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs193 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs192 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs191 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs190 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs189 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs188 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs187 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs186 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs185 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs184 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs183 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs182 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs181 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs180 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs179 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs178 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs177 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs176 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs175 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs141 {

font-size: 13 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs174 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs173 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs172 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs171 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs170 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs169 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs168 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs167 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs166 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs165 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs156 {

font-size: 13 pt;

text-decoration: underline;

}

FONT.fs164 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs163 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs162 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs161 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs140 {

font-size: 13 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs139 {

font-size: 13 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs160 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs138 {

font-size: 13 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs159 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs137 {

font-size: 13 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs158 {

font-size: 13 pt;

}

FONT.fs241 {

font-size: 10 pt;

font-style: italic;

}

FONT.fs240 {

font-size: 10 pt;

font-style: italic;

}

FONT.fs237 {

font-size: 10 pt;

font-style: italic;

text-decoration: underline;

}

FONT.fs239 {

font-size: 10 pt;

font-style: italic;

}

FONT.fs132 {

font-size: 14 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs135 {

font-size: 14 pt;

font-weight: bold;

}

P {

font-family: Times New Roman;

font-size: 12 pt;

text-align: left;

margin-top: 0 mm;

margin-bottom: 0 mm;

white-space: normal;

word-spacing: normal;

word-wrap: normal;

}

TABLE P {

width: auto;

}

P.ps16 {

text-align: center;

margin-bottom: 1 mm;

text-indent: 12 mm;

}

P.ps12 {

text-align: center;

}

P.ps7 {

text-align: justify;

}

P.ps8 {

text-align: justify;

text-indent: 10 mm;

}

P.ps6 {

text-align: justify;

text-indent: 10 mm;

}

P.ps2 {

text-align: justify;

text-indent: 10 mm;

}

P.ps1 {

text-align: justify;

text-indent: 10 mm;

}

P.ps9 {

text-align: justify;

text-indent: 10 mm;

}

P.ps5 {

text-align: justify;

text-indent: 10 mm;

}

P.ps0 {

text-align: justify;

text-indent: 10 mm;

}

P.ps13 {

text-align: center;

text-indent: 10 mm;

}

P.ps3 {

text-align: justify;

text-indent: 10 mm;

}

P.ps4 {

text-align: justify;

text-indent: 10 mm;

}

P.ps10 {

text-align: justify;

text-indent: 9 mm;

}

</STYLE>

</HEAD>

<BODY>

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026                                       Справа № 914/1093/26

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ  розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО УКРАЇНА», село Проліски, Бориспільський район, Київська область

до відповідача Фермерського господарства «МАРІ ҐОЛД», село Шегині, Яворівський район, Львівська область

про стягнення 112 248,96 грн

Без виклику сторін.

.

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО УКРАЇНА» доФермерського господарства «МАРІ ҐОЛД», про стягнення 112 248,96 грн заборгованості.

Ухвалою від 15.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, була доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в підсистемі “Електронний суд”, що підтверджується довідками про доставку електронних листів від 16.04.2026.

Оскільки суд здійснював розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто без можливості для відповідача взяти участь у судовому засіданні і викласти свої заперечення проти задоволення позову, право відповідача надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, могло бути реалізоване шляхом подання відзиву.

Від відповідача не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотання про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін. Відзив на позов також не подано.

Згідно зі статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв’язку із закінченням строку наданого для вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що в травні 2025 року він поставив відповідачу товар загальну суму 112 248,96 грн. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, внаслідок чого згідно розрахунків позивача станом на момент подання позовної заяви у відповідача існує заборгованість в сумі112 248,96 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 112 248,96 грн. заборгованості за поставлений товар.

Крім того, позивачем у позовній заяві зазначено, ним будуть подані докази понесених судових витрат на правничу допомогу.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАКО УКРАЇНА» у травні 2025 поставило Фермерському господарству «МАРІ ҐОЛД» товар на загальну суму                 112 248,96 грн згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних: № 20939 від 02.05.2025 на суму 15 189,36 грн;  № 20667 від 02.05.2025 на суму 97 059,60 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Товар прийнято без жодних зауважень щодо кількості та якості.

Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість зі сплати основного боргу в сумі112 248,96грн.

Позивачем також долучено до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків № 10303 від 04.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАКО УКРАЇНА» та Фермерським господарством «МАРІ ҐОЛД».

Зокрема, з акту звірки взаєморозрахунків за березень 2026 вбачається, що станом на 04.03.2026 заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАКО УКРАЇНА становить 112 248,96грн.

Позивач, з метою досудового врегулювання даного спору, звертався до відповідача з претензією вих.№26/03-03 від 26.03.2026, в якій просив, погасити існуючу заборгованість на суму 112 248,96 грн.

Проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 112 248,96 грн заборгованості за поставлений  товар відповідачу.

Крім того, позивачем у позовній заяві зазначено, ним будуть подані докази понесених судових витрат на правничу допомогу.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов‘язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Враховуючи положення статті 205 Цивільного кодексу України, між сторонами укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття товарів.

До спірних правовідносин застосовуються положення чинного законодавства про поставку та купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Передача товару була здійснена без попередньої оплати, отже застосуванню підлягає порядок оплати визначений частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України.

Факт продажу та передачі позивачем відповідачу товару на загальну 112 248,96 грн підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані представниками сторін у справі та скріплені печатками сторін у справі.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов’язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому, строк виконання відповідного грошового зобов’язання визначається за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній в постанові Об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.

Відповідач порушив свої зобов’язання, оплату за переданий йому товар згідно видаткових накладних за травень 2025  включно не провів.

Отже, як станом на дату подання позовної заяви так і станом на дату прийняття судом рішення у відповідача наявна заборгованість зі сплати основного боргу в сумі  112 248,96грн.

Відповідач наявності заборгованості в сумі 112 248,96 грн не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Надані позивачем докази в сукупності підтверджують факт передачі товару відповідачу та наявність заборгованості у відповідача.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі                             112 248,96 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування “вірогідності доказів” на відміну від “достатності доказів”, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов’язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

У відповідності до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2709 від 08.04.2026.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позову майнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 3 328,00 грн.

Враховуючи вищевказане, позивач при зверненні до суду з позовом в загальному порядку мав би сплатити 3 328,00 грн судового збору.

Водночас позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО УКРАЇНА» подана до Господарського суду Львівської області через підсистему «Електронний суд» 08.04.2026.

Так, згідно із Законом № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до Закону України «Про судовий збір» було включено частину третю статті 4 та визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Враховуючи вищенаведене, позивач мав би сплатити судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки розміру судового збору, тобто             2 662,40 грн (3 028,00 х 0,8), переплата становить 665,60 грн.

Згідно з положеннями пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, 665,60 грн судового збору підлягатимуть поверненню позивачу з підстави внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом у випадку подання позивачем до суду відповідного клопотання про повернення судового збору.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «МАРІ ҐОЛД» (81321, Львівська область, Яворівський район, село Шегині, вулиця Дружби, будинок 46 Г; ідентифікаційний код юридичної особи 41657798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» (08322, Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи 21665011)112 248,96 грн основного боргу та  2662,40 грн судового збору.

3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя    Сухович Ю.О.

</BODY>

</HTML>

Інші рішення у справі

Дата	Документ	Суд
07.08.2026	Ухвала № 138819867	Західний апеляційний господарський суд
13.07.2026	Ухвала № 138138319	Західний апеляційний господарський суд
15.04.2026	Ухвала № 135732268 без тексту	Господарський суд Львівської області