УХВАЛА
09 червня 2026 року
м. Київ
справа № 676/7379/19
провадження № 61-7035ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Мартєва С. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу
Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області
від 22 грудня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 22 квітня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1
про перегляд рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2022 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання повернення майна,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив зобов`язати відповідача повернути його особисте майно, а саме: шифер плоский у кількості 10 шт.; шифер хвильовий - 100 шт.; балки дубові та
соснові - 65 шт.; жерсть з чорного металу - 30 шт.; будівельне
каміння - 10 куб. м; дрова різних порід - 3 складометри; шафи для
одежі - 2 шт.; шафа для посуду - 1 шт.; столи - 3 шт.; ліжко металеве - 1 шт.; дивани розкладні - 2 шт.; будівельні металеві «козли» - 4 шт.; матраци полуторні - 2 шт.; саморобний стілець з дерева - 1 шт.; стільці дерев`яні заводського виробництва - 4 шт.; віконні половинки зі склом - 5 шт.; каструлю емальовану на 40 л із гашеним вапном - 1 шт.; ящик для перевезення
курей - 1 шт.; клітки для утримання курей - 2 шт.; дерев`яні дверні полотна без коробок - 2 шт.; двері дерев`яні з коробками - 2 шт.
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою
від 26 квітня 2021 року провадження у справі в частині позовних вимог
ОСОБА_1 про зобов`язання повернути інше дрібне майно (склянки, скло, ємності, псяча будка) закрив на підставі пункту 4 частини першої
статті 255 ЦПК України.
18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням
про витребування доказів, а саме: витребування копії протоколу огляду
від 25 вересня 2021 року території земельної ділянки.
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою
від 18 січня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовив у зв`язку з порушенням порядку і строку подання клопотання.
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області рішенням
від 16 лютого 2022 року (у складі судді Вдовичинського А. В.) позов
ОСОБА_1 задовольнив частково.
Зобов`язав ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 : дрова різних порід у кількості 3 складометри; шафи для одежі - 2 шт.; шафу для посуду - 1 шт.;
столи - 3 шт.; ліжко металеве - 1 шт.; дивани розкладні - 2 шт.; будівельні металеві «козли» - 4 шт.; матраци полуторні - 2 шт.; саморобний стілець із дерева - 1 шт.; стільці дерев`яні заводського виробництва - 4 шт.;
віконні половинки із склом - 5 шт.; каструлю емальовану на 40 л із гашеним вапном - 1 шт.; ящик для перевезення курей - 1 шт.; клітки для утримання курей - 2 шт.; дерев`яні дверні полотна без коробок - 2 шт.; двері дерев`яні з коробками - 2 шт.
У задоволенні позовних вимог про повернення шиферу плоского у кількості
10 шт., шиферу хвильового - 100 шт., балок дубових та соснових - 65 шт., жерсті з чорного металу - 30 шт., будівельного каміння - 10 куб. м, відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2022 року, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні позову. Також в апеляційній скарзі зазначив про незаконність ухвали суду першої інстанції
від 18 січня 2022 року про відмову в задоволенні його клопотання про витребування доказів та додатків до нього.
Хмельницький апеляційний суд постановою від 01 червня 2022 року (у складі колегії суддів Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.) апеляційну скаргу
ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 січня 2022 року та рішення цього ж суду від 16 лютого 2022 року залишив без змін.
Не погодившись з рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2022 року та постановою Хмельницького апеляційного суду від 01 червня 2022 року, ОСОБА_1 оскаржив їх в касаційному порядку.
Верховний Суд ухвалою від 04 жовтня 2022 року (у складі колегії суддів: Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М., Червинської М. Є.) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області
від 16 лютого 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 01 червня 2022 року у справі № 676/7379/19 на підставі пункту 1
частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (провадження
№ 61-9175ск22).
15 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою
про роз`яснення постанови Хмельницького апеляційного суду від 01 червня 2022 року.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 03 липня 2023 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Хмельницького апеляційного суду від 01 червня 2022 року.
Не погодившись з ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 03 липня
2023 року, ОСОБА_1 оскаржив її в касаційному порядку.
Верховний Суд ухвалою від 16 серпня 2023 року (у складі колегії суддів: Карпенко С. О. , Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.) відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Хмельницького апеляційного суду
від 01 червня 2022 року на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України (провадження № 61-11460ск23).
11 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2022 року за нововиявленими обставинами.
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою
від 22 грудня 2025 року (у складі судді Швець О. Д.) у задоволенні заяви
ОСОБА_1 про перегляд рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2022 року за нововиявленими обставинами відмовив.
Не погодившись з ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Хмельницький апеляційний суд постановою від 22 квітня 2026 року (у складі колегії суддів Талалай О. І., Гринчука Р. С., Костенка А. М.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року залишив без змін.
21 травня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 квітня 2026 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
У пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою
від 08 січня 2020 року справу № 676/7319/19 призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Верховний Суд ухвалою від 04 жовтня 2022 року визнав дану справу малозначною та відмовив у відкритті касаційного провадження.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(II)/2023 визнав такими, що не відповідають Конституції України
(є неконституційними), пункти 1 та 5 частини шостої статті 19 ЦПК України. Разом з тим вказаним рішенням не визнано неконституційними пункти 2, 3, 4 частини шостої статті 19 ЦПК України, які є застосовними при кваліфікації справи як малозначної.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії»,
заява № 40160/12, від 05 квітня 2018 року).
Таким чином, судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню, оскільки дана справа є справою з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) в справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що доводи скаржника фактично зводяться до переоцінки доказів у справі. Проте передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі не зазначив та Верховний Суд не встановив, що виключає можливість перегляду справи судом касаційної інстанції та, відповідно, перевірки інших доводів касаційної скарги.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
На підставі викладеного, Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Зазначення у постанові Хмельницького апеляційного суду від 22 квітня
2026 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 квітня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2022 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання повернення майна.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв