УХВАЛА
16 червня 2026 року
м. Київ
справа № 126/640/25
провадження № 61-7550ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області
від 06 лютого 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти та спорту Бершадської міської ради, Бершадського ліцею № 1 ім. Анатолія Матвієнка про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
04 червня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хейніс О. Г., через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 06 лютого 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року у вказаній справі.
11 червня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дудін Л. В., через підсистему «Електронний Суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 06 лютого 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року у вказаній справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційне провадження за касаційними скаргами не може бути відкрито з огляду на наступне.
Щодо касаційної скарги (вх. № 17924/0/220-26 від 04 червня 2026 року).
Касаційна скарга подана в строк передбачений статтею 390 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України
до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення
на роботі.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) позивачі звільнені від сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право
на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.
Виходячи з норм закону України, заявник як позивач у цій категорії справ звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про визнання незаконним наказу
та його скасування, про поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку
за час вимушеного прогулу.
Проте, заявник не звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу
про відшкодування моральної шкоди, тому за вказану позовну вимогу заявнику необхідно сплатити судовий збір.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви
про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше
10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру (30 280,00 грн), а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн).
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2025 році.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб
був встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (15 140,00 грн).
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою
цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень позивачем було визначено моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.
Отже, заявнику необхідно сплати судовий збір у розмірі 3 200 грн (((200 000 * 1% )* 200 %) * 0,8).
На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати до суду документ, що підтверджує сплату ним судового збору за подання касаційної скарги, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) [рахунок приховано], ККДБ - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Крім того, аналіз касаційної скарги, доданих до неї матеріалів та оскаржуваних судових рішень не дозволяє встановити ціну позову в частині вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Як наслідок, заявнику необхідно самостійно вказати ціну позову в цій частині та підтвердити її розмір належними доказами. Зокрема, слід надати позовну заяву з визначеною ціною позову станом на день її подання або розрахунок суми, яка підлягає стягненню за час вимушеного прогулу.
З огляду на обмеження касаційного оскарження, зокрема, передбачене
пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, Верховний Суд звертає увагу заявника на необхідність наявності в розпорядженні суду на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження інформації про ціну позову щодо вимоги майнового характеру.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що ціна позову також
є визначальною при вирішенні питання про те чи підлягають касаційному оскарженню судові рішення у цій справі (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
За таких підстав заявник не дотримав у повному обсязі вимоги процесуального закону щодо форми та змісту касаційної скарги.
Щодо касаційної скарги (вх. № 18704/0/220-26 від 11 червня 2026 року).
Згідно з частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо
в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними
(частина перша статті 127 ЦПК).
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів
з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК).
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК).
За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції,
що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК).
Вбачається, що оскаржену постанову суд апеляційної інстанції ухвалив
05 травня 2026 року, повний текст постанови складено 07 травня 2026 року,
отже останнім днем для подання касаційної скарги на вказане судове рішення було 08 червня 2026 року, однак касаційну скаргу подано до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 11 червня 2026 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що повний текст постанови складено
11 травня 2026 року, тому він подав касаційну скаргу в межах встановленого строку.
Проте Верховний Суд не погоджується з таким твердженням заявника, оскільки, як вбачається з оскаржуваного судового рішення, повний текст постанови було складено 07 травня 2026 року.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу.
Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання
чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі
в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням
про вручення - якщо така адреса відсутня.
Доказів порушення апеляційним судом, передбаченого статтею 272 ЦПК України, порядку вручення оскарженого судового рішення заявницею не надано.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду
на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпроголошено право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна
скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею
у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися
до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження
на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Слід також зазначити, що до відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів
на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявниці, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання
про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.
Оскільки безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод, заявнику слід направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій навести підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази порушення апеляційним судом, передбаченого статтею 272 ЦПК України, порядку вручення копії оскарженого судового рішення, а саме супровідний лист, довідку апеляційного суду тощо щодо надсилання на адресу заявника на виконання вимог статті 272 ЦПК України копії повного тексту оскарженої постанови Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави
для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними,
суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу (абзац другий частини третьої статті 393 ЦПК).
Крім того, аналіз касаційної скарги, доданих до неї матеріалів та оскаржуваних судових рішень не дозволяє встановити ціну позову в частині вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Як наслідок, заявнику необхідно самостійно вказати ціну позову в цій частині та підтвердити її розмір належними доказами. Зокрема, слід надати позовну заяву з визначеною ціною позову станом на день її подання або розрахунок суми, яка підлягає стягненню за час вимушеного прогулу.
З огляду на обмеження касаційного оскарження, зокрема, передбачене
пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, Верховний Суд звертає увагу заявника на необхідність наявності в розпорядженні суду на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження інформації про ціну позову щодо вимоги майнового характеру.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що ціна позову також
є визначальною при вирішенні питання про те чи підлягають касаційному оскарженню судові рішення у цій справі (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Твердження заявника у касаційній скарзі про те, що справа не є малозначною, оскільки її розгляд здійснювався за правилами загального позовного провадження, є необґрунтованими. Віднесення справи до категорії малозначних не залежить від порядку її розгляду (спрощеного або загального), а визначається виключно на підставі критеріїв, передбачених частиною шостою статті 19 та пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що процесуальним законом не передбачена можливість одночасного подання учасником справи кількох касаційних скарг на одні і ті ж самі судові рішення.
Такі ж висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 766/4937/25, від 26 грудня 2025 року у справі № 758/4549/20, від 02 грудня 2025 року у справі № 725/2290/25.
Ураховуючи викладене, заявнику необхідно визначитися, яку касаційну скаргу він підтримує (вх. № 17924/0/220-26 від 04 червня 2026 року чи вх. № 18704/0/220-26 від 11 червня 2026 року) та з урахуванням вимог цієї ухвали усунути вказані недоліки.
Оскільки подані касаційні скарги оформлені з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, їх слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 06 лютого 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційні скарги вважатимуться неподаними та будуть повернуті заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко