Справа № 453/920/25
№ провадження 2/453/63/26
Р ІШ ЕН НЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Ясінського Ю.Є.
секретаря судових засідань Гринюк Л.Я,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ неподільної речі та стягнення грошової компенсації за частку такої,-
в с т а н о в и в :
06 червня 2025 позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Мундяка М.М., звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить поділити неподільну річ - транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», 2006 року випуску, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , шляхом виділення такої у одноосібну приватну власність ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість частки ОСОБА_1 у праві спільної часткової власності на транспортний засіб у сумі 188 009 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 понесені ОСОБА_1 судові витрати на його користь.
Ухвалою судді від 17 червня 2025 року накладено арешт на автомобіль «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», 2006 року випуску, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова (VIN код) НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_2 .
Ухвалою судді від 01 липня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, з визначенням дати підготовчого засідання.
Ухвалою судді від 10 листопада 2025 року підготовче провадження у справі було закрито, а справу призначено до судового розгляду.
Позов обгрунтований тим, що 10 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб в Орявській сільській раді Сколівського району Львівської області, актовий запис № 7. За час перебування у шлюбі позивачем та відповідачем було придбано вище вказаний транспортний засіб. Даний транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_2 . В подальшому сімейне життя між сторонами не склалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, а тому подано позовну заяву про розірвання шлюбу до суду. Рішеням Сколівського районного суду Львівської області від 07 грудня 2023 року шлюб між сторонами розірвано. Угоди про поділ спільного майна подружжя сторони не досягли, а тому просить задоволити заявлені вимоги в повному обсязі.
Представник позивача адвокат Мундяк М.М. та позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві.
Представник відповідача адвокат Горох В.В. та відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечили щодо поділу транспортниго засобі. ОСОБА_2 вказала, що готова сплатити позивачу половину ринкової вартості автомобіля, яка визначена відповідно до звіту про оцінку майна від 02 жовтня 2025 року, оскільки у неї на утриманні двоє дітей.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 10 листопада 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано Рішеням Сколівського районного суду Львівської області від 07 грудня 2023 року у справі №453/1876/23.
За час перебування у шлюбі позивачем та відповідачем було придбано транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно відповіді сервісного центру МВС №4645 даний транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_2 .
Згідно довідки від 29 травня 2025 року, виданої суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 , середня ринкова вартість транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», 2006 року випуску, об`єм двигуна 3,0 л., станом на 29 травня 2025року згідно зібраної інформації становить 9041 USD, або відповідно до курсу НБУ 376 018 грн. Отже вартість 1\2 частки становить 188009 грн.
Згідно звіту про оцінку майна, складеного 02 жовтня 2025 року ТзОВ «Агенство Експертної Оцінки України» ринкова вартість транспортного засобу «VOLKSWAGEN TOUAREG», 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням його технічного стану та зносу, становить 129 706 грн.
У ст. 60 Сімейного кодексу України(далі -СК України) закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Аналогічне положення містить і ст. 368 ЦК України.
Згідно зі ст. 61 СК України, спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.
Частиною 1ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.ч.1,2ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Відповідно до правової позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду, висловленій у постанові від 16.01.2023 по справі №754/3132/16-ц, висновків оцінювача про вартість майна достатньо для поділу майна подружжя, якщо протилежна сторона не навела своїх належних доказів вартості такого.
Згідно ст.4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах, зокрема консультаційна діяльність, яка полягає в наданні консультацій з оцінки майна суб`єктам оціночної діяльності, замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній або письмовій формі.
Судом встановлено, що спірний автомобіль є об`єктом спільної сумісної власності сторін, а його поділ у натурі є неможливим, оскільки автомобіль за своїми технічними характеристиками є неподільною річчю.
Вирішуючи спір, суд виходить із положень статей 364, 367, 370, 372 ЦК України та враховує, що у разі неможливості поділу неподільної речі одному зі співвласників може бути присуджено грошову компенсацію вартості його частки.
Для визначення ринкової вартості спірного транспортного засобу відповідачем подано звіт про оцінку майна, складений 02 жовтня 2005 року ТзОВ «Агенством Експертної Оцінки України». Вказаний звіт відповідає вимогам законодавства, містить необхідні відомості щодо об`єкта оцінки, методики проведення оцінки та висновок про ринкову вартість автомобіля. Позивачем належних та допустимих доказів на спростування визначеної оцінювачем вартості майна або іншого звіту про оцінку суду не надано.
Подану позивачем довідку про середню вартість транспортного засобу суд до уваги не бере, оскільки відповідна оцінка проводилась на підставі вартості аналогічних транспортних засобів, які продаються в інтернет порталах. Крім того, експертом-оцінювачем ОСОБА_3 транспортний засіб безпосередньо не оглядався.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд бере за основу вартість автомобіля, визначену у поданому відповідачем звіті про оцінку майна, та виходить із неї при визначенні розміру компенсації вартості частки позивача.
З огляду на викладене, позовні вимоги про поділ спільного майна підлягають частковому задоволенню шляхом визнання за відповідачем права власності на автомобіль та стягнення на користь позивача грошової компенсації вартості належної йому частки, розрахованої виходячи з ринкової вартості транспортного засобу, встановленої звітом про оцінку майна від 02 жовтня 2005 року. (129706 грн. x 1/2 частку = 64853 грн.).
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 857,03 грн (2520,7грн. * 34%).
Разом з тим, ч.4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу, що до матеріалів справи надано докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат позивачем на правову допомогу адвокату.
Окрім того, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за належне задоволити частково витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 6800 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в :
Позовну заяву задовольнити частково.
Виділити автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», 2006 року випуску, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 у одноосібну приватну власність ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину ринкової вартості автомобіля в сумі 64853 (шістдесять чотири тисячі вісімсот п`ятдсят три) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збіру у розмірі 857(вісімсот п`ятдесят сім) 07 коп. та 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
В решті позовних вимог відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслі дками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Ю.Є. ЯСІНСЬКИЙ