ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/979/26
категорія 106020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди в порядку та в розмірах, передбачених Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 25.09.2025 по 01.10.2025, з 26.11.2025 по 10.12.2025, у зв`язку з травмою (бойовим пораненням), пов`язаним із захистом Батьківщини, отриманим 25.09.2025;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду в порядку та в розмірах, передбачених постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 25.09.2025 по 01.10.2025 та з 26.11.2025 по 10.12.2025 у зв`язку з травмою (бойовим пораненням), пов`язаним із захистом Батьківщини, отриманим 25.09.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби, перебуваючи в зоні бойових дій, ним було отримано ряд травм при виконанні бойових завдань. У зв`язку з отриманими бойовими пораненням позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 25.09.2025 по 01.10.2025 та з 26.11.2025 по 10.12.2025. Однак відповідачем не нараховано та не виплачено у належному розмірі додаткову грошову винагороду за період перебування на лікуванні. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.
02.02.2026 через систему "Електронний суд" представником Військової частини НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що у період з 25.09.2025 по 01.10.2025 позивачу виплачувалась додаткова винагорода в розмірі до 100 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Однак, щодо виплати додаткової винагороди за період з 26.11.2025 по 10.12.2025 зауважено, що військова частина НОМЕР_1 не порушувала вимог чинного законодавства і чітко дотримувалась положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року, в частині обчислення та виплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 грн. після отримання поранення легкого ступеню тяжкості.
03.02.2026 представником позивача подано відповідь на відзив.
Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно довідки військової частини № НОМЕР_2 від 25.09.2025 за №114 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) встановлено, що 25.09.2025 рядовий ОСОБА_1 одержав: вибухове поранення, вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої нижньої кінцівки, лівої кисті. За обставин: під час виконання бойового завдання військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , визначеного бойовими наказами командира розвідувального загону військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2025 №БН-322 дск/1РР, №БН-323 дск/1РР, №БН-324дск/1РР та від 24.08.2025 №БН-286дск/1РР, щодо захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, в районі населеного пункту Новоужвинівка Куп`янського району Харківської області внаслідок вогневого враження безпілотними літальними апаратами типу FPV. Поранення, ТАК, пов`язані з захистом Батьківщини. Не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Під час поранення перебував в засобах індивідуального захисту (шолом кевларовий, бронежилет). Поранення не є наслідком вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства.
У період з 25.09.2025 по 01.10.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №8479.
Згідно довідки ВЛК №2025-1001-1214-3607-0 від 01.10.2025 травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 за №370) травма відноситься до легких. На підставі статті 81 графи ІІ Розладу хвороб наказу потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.
Також згідно довідки ВЛК №2025-1031-1609-5852-7 від 31.10.2025 травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 за №370) травма відноситься до легких. На підставі статті 81 графи ІІ Розладу хвороб наказу потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.
В подальшому, у період з 26.11.2025 по 10.12.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №46356(25).
Відповідно до довідки ВЛК №2025-1210-0947-1423-7 від 10.12.2025 травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 за №370) травма відноситься до легких. На підставі статті 81 графи ІІ Розладу хвороб наказу потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.
В подальшому, представник позивача звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив провести нарахування та виплату додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням відповідно до вимог абзацу 4 пункту 11 розділу XXXIV наказу №260 від 07.06.2018 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам" та долучив копії вищевказаних медичних документів.
Однак, у відповідь листом від 03.01.2026 за №22 відповідач відмовив у здійсненні доплати позивачу коштів.
Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період перебування на лікуванні, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлено Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі - Наказ № 260).
Пунктом 2 Наказу №260 вказано, що включає в себе грошове забезпечення, зокрема винагороди.
Відповідно до п. 3 Наказу №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Пунктом 3 Наказу №260 визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
Згідно п. 8 Наказу № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Пунктами 8 та 9 розділу XXXIV Наказу №260 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 10 розділу XXXIV Наказу №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 передбачено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається, що особи, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії - включаються до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №520/16191/23 та від 27.11.2024 у справі №380/20587/23.
Згідно з п.13 розділу XXXIV Положення №260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Отже, військовослужбовці Збройних Сил за час несення ними військової служби отримують як основне грошове забезпечення, передбачене Постановою №704, а також на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яка може становити до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, при цьому, право на отримання такої додаткової винагороди також мають і військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Щодо спірних правовідносин про наявність у позивача права на нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, за період перебування на стаціонарному лікуванні після поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, що підтверджено висновками військово-лікарських комісій за період з 25.09.2025 по 01.10.2025 та з 26.11.2025 по 10.12.2025, суд зазначає таке.
Матеріалами справи встановлено, що згідно довідки військової частини № НОМЕР_2 від 25.09.2025 за №114 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) встановлено, що 25.09.2025 рядовий ОСОБА_1 одержав: вибухове поранення, вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої нижньої кінцівки, лівої кисті. За обставин: під час виконання бойового завдання військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , визначеного бойовими наказами командира і розвідувального загону військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2025 №БН-322 дск/1РР, №БН-323 дск/1РР, №БН-324дск/1РР та від 24.08.2025 №БН-286дск/1РР. щодо захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, в районі населеного пункту Новоужвинівка Куп`янського району Харківської області внаслідок вогневого враження безплотними літальними апаратами тину FPV. Поранення ТАК пов`язані з захистом Батьківщини. Не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Під час поранення перебував в засобах індивідуального захисту (шолом кевларовий, бронежилет). Поранення не є наслідком вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення. навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства.
У період з 25.09.2025 по 01.10.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №8479.
Згідно довідки ВЛК №2025-1001-1214-3607-0 від 01.10.2025 травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 за №370) травма відноситься до легких. На підставі статті 81 графи ІІ Розладу хвороб наказу потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.
В свою чергу, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.10.2025 за №984 та №1094 від 08.11.2025 позивачу було нараховано за період з 25.09.2025 по 01.10.2025 додаткову винагороду з розрахунку 100 000 грн., що підтверджується довідкою про грошове забезпечення з вересня по грудень 2025 року.
Підсумовуючи наведене, у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою №168 із розрахунку до 100 000,00 грн на місяць, пропорційно за час стаціонарного лікування, саме в період з 25.09.2025 по 01.10.2025 слід відмовити.
Щодо спірних правовідносин про наявність у позивача права на нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 за час стаціонарного лікування у період з 26.11.2025 по 10.12.2025, суд зазначає таке.
У період з 26.11.2025 по 10.12.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №46356(25).
Відповідно до довідки ВЛК №2025-1210-0947-1423-7 від 10.12.2025 травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 за №370) травма відноситься до легких. На підставі статті 81 графи ІІ Розладу хвороб наказу потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (безвідносно наявності отримання тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії), а умовою для такої виплати є поранення (контузія, травма, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини.
Суд констатує, що обидві вищевказані умови (пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення) у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються медичними документами, складеними стосовно позивача, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на наведене, у вказаний спірний проміжок часу позивачу мало бути нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою №168, збільшену до 100000 грн.
Щодо доводів відповідача про те, що поранення, отримане позивачем, відноситься до легкого ступеню тяжкості, суд зауважує, що вказана вимога (щодо отримання тяжкого поранення) застосовуються виключно до періоду перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва). Оскільки позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, він має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом періоду перебування на стаціонарному лікуванні.
Таким чином, дії відповідача щодо ненарахування і невиплати збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я є протиправними.
При цьому, під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів та не вказав аргументованих доводів щодо підстав невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100000,00 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.
Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, приймаючи до уваги повноваження суду при вирішенні справи, передбачені ст. 245 КАС України, суд вважає що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період 26.11.2025 по 10.12.2025, з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За відсутності документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розрахунку до 100 000 гривень на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розрахунку до 100 000 гривень на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні за період 26.11.2025 по 10.12.2025, з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко
16.06.26