Судові рішення

Ухвала № 137467116 у справі № 240/21888/26 від 17.06.2026

Ухвала від 17.06.2026 в адміністративній справі № 240/21888/26 (категорія «Військової служби»). Суд: Житомирський окружний адміністративний суд, суддя Токарева Марія Сергіївна.

Справа№ 240/21888/26
СудЖитомирський окружний адміністративний суд
СуддяТокарева Марія Сергіївна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення17.06.2026
Надійшло до реєстру18.06.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137467116

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/21888/26

категорія 106030200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Токарева М.С., розглядаючи позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Військова частина НОМЕР_1 з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 збитки завдані державі, в особі НОМЕР_2 прикордонного загону, в сумі 8125,10 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із преамбулою Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 №160-ІХ (далі Закон №160-ІХ) цей Закон визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.

Верховний Суд у постанові від 18.01.2024 у справі № 520/11225/23 вказав, що за змістом положень Закону №160-ІХ особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди, про що командир (начальник) видає відповідний наказ. Однак, термін у три роки передбачений саме для притягнення особи до відповідальності. Водночас відшкодування завданої шкоди - у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби - здійснюється у судовому порядку. При цьому Закон №160-ІХ не визначає строки звернення до суду щодо відшкодування такої шкоди. За таких умов, при визначенні строку звернення суб`єкта владних повноважень до суду з позовом про відшкодування завданої шкоди застосуванню підлягають відповідні норми КАС України.

Так, відповідно до частин 2, 5 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, для правильного обчислення тримісячного строку визначальним є встановлення дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 15.06.2024 №661-ОС солдата ОСОБА_1 , який самовільно залишив військову частину, знято зі всіх видів забезпечення з 21 травня 2024 року , та наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 01.08.2024 №850-ОС з 18 липня 2024 року призупинено військову службу.

Наказ про зняття зі всіх видів забезпечення винесений ще 15.06.2024, про що вказує сам позивач у позові. Тобто ще станом на 15.06.2024 позивачу було відомо про обставини та розмір нанесених збитків відповідачем державі.

Матеріали справи свідчать, що з адміністративним позовом позивач звернувся 13.06.2026, тобто із значним пропуском 3-місячного строку звернення до суду.

В позовній заяві зазначено, що відповідно до інформації, зазначеної на офіційному сайті Статистика повітряних тривог (https://air-alarms.in.ua) в період з травня 2024 року на території Сумської області зафіксовано 3474 тривог. Середня тривалість тривог складає 3-4 години. З огляду на це, для забезпечення збереження життя особового складу прикордонного загону проводиться розосередження особового складу на час тривог. Також, в управлінні прикордонного загону, як і загалом по місту Суми здійснюються заходи щодо відключення електропостачання та інтернету, що унеможливлює вчасне відпрацювання судових справ та інших документів.

При зверненні до суду представник позивача посилається лише на факт запровадження воєнного стану, що не доводить залучення всього складу військової частини НОМЕР_1 , включаючи юристів, до зазначених заходів та неможливості звернення до суду з даним адміністративним позовом у строки визначені процесуальним законодавством.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та наявності обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Суд також звертає увагу на те, що небажання позивача вчасно реалізувати процесуальні права та недоведення факту того, що можливість подання ним позовної заяви у визначені законом строки не залежали від його волевиявлення або було зумовлено вагомими та непереборними обставинами, свідчить про втрату можливості захисту порушених, на переконання позивача, прав у судовому порядку.

Такий підхід відповідає принципу правової визначеності (res judicata) як складової верховенства права, а також законності (заборони незастосування норми закону, яка відповідає критерію якості, передбачуваності та легітимної мети).

Цей висновок корелюється з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 13.02.2024 №140/9165/23, яку суд враховує в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Отже, не реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що підстави, викладені в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними.

Відтак, подана заява про поновлення процесуального строку вважається судом необґрунтованою.

Частиною 1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя М.С. Токарева

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
21.08.2026 Ухвала № 139158065 Житомирський окружний адміністративний суд
06.07.2026 Ухвала № 137999443 Житомирський окружний адміністративний суд