КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2026 року справа №320/192/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.09.2024 № 103950004124;
2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 11.06.2024, зарахувавши до його страхового стажу періоди з 26.11.1985 по 31.07.1986 та з 01.07.2000 по 02.01.2001, з 01.02.2007 по 21.02.2007, з 01.12.2007 по 02.12.2007, з 20.08.2012 по 31.08.2012, з 28.12.2019 по 31.12.2019.
Станом на 16.06.2026 року від відповідача відзиву не надходило. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши обстаивини справи та оцінивши доводи сторін суд зазначає наступне.
11.06.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернувся з заявою встановленого зразка та необхідними документами про призначення йому пенсії за віком за допомогою вебпорталу Пенсійного фонду України.
Пунктом 1.1 розділу 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 передбачено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Згідно з п. 4.2 та п. 4.3 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішенням від 18.06.2024 № 103950004124 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні пенсії відмовлено у зв`язку з незарахуванням частини стажу позивача.
Рішення було оскаржене до Пенсійного фонду України.
Листом від 19.09.2024 №39429-38319/Н-03/8-2800/24 Пенсійний фонд України доручив Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській (далі - відповідач)зарахувати до стажу позивача частину його стажу, а сааме з 03.03.1987 по 31.08.1993 та повернутись до питання визначення права на призначення пенсії за віком згідно з заявою від 11.06.2024.
В результаті вказаного доручення заява позивача про призначення пенсії повторно була розглянута, проте цього разу Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.
Проте і відповідач рішенням від 17.09.2024 № 103950004124 відмовив у призначенні пенсії позивача у зв`язку з недостатністю стажу.
Однак і при прийнятті рішення від 17.09.2024 відповідачем не зараховано частину стажу позивача.
Так, з рішення вбачається незарахування періоду з з 01.07.2000 по 02.01.2001, а з розрахунку стажу позивача також і періоди з 26.11.1985 по 31.07.1986,з 01.02.2007 по 21.02.2007,з 01.01.2007 по 02.12.2007, з 20.08.2012 по 31.08.2012, з 28.12.2019 по 31.12.2019.
Відтак, вважає рішення відповідача протиправним з наступних підстав.
Частиною 4 статті 24 цього Закону передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» набув чинності 01.01.2004. Тобто до 01.01.2004 стаж до страхового на умовах законодавства, що діяло раніше.
До 01.01.2004 порядок зарахування стажу регулював Закон України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Крім того, до стажу зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто, до 01.01.2004 основним документом, який підтверджує стаж є трудова книжка.
Крім того, обов`язок сплати страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ч.ч. 6 та 12 ст. 20) та обов`язок сплати єдиного внеску по Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (п. 10 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4) покладений на страхувальників (підприємців-роботодавців), які є платниками таких внесків.
Виходячи з положень вказаних Законів найнятий працівник не є самостійним платником таких внесків.
Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємствострахувальник ці страхові внески, чи ні.
Працівник же не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).
Таким чином, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - заявника (форма Ок-5) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року в справі № 482/434/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до записів трудової книжки позивача позивач у період з 01.09.1993 по 02.01.2001 вантажником магазину №538.
Крім того, відповідно до трудової книжки позивача з 26.11.1985 по 31.07.1986 він навчався.
Запис виконаний без порушень ведення трудової книжки і має всі необхідні реквізити такі як посилання на накази, підпис уповноваженої особи роботодавця і печатки.
Відтак, неврахування періодів стажу позивача з 26.11.1985 по 31.07.1986 та з 01.09.1993 по 02.01.2001 ж протиправним.
Стосовно періодів стажу з 01.02.2007 по 21.02.2007,з 01.12.2007 по 02.12.2007, з 20.08.2012 по 31.08.2012, з 28.12.2019 по 31.12.2019 слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Отже, трудова книжка є документом, який підтверджує стаж до 01.01.2004. Починаючи з 01.01.2004 стаж враховується залежності від сплати страхових внесків і в тому випадку якщо внески сплачені в розмірі не менше ніж мінімальний, то місяць зараховується як повний.
Так, за лютий 2007 року за позивача сплачено страхові внески за 21 день, тоді як відповідачем зараховано 1 день.
Аналогічна ситуація зі стажем позивача у періоди з 01.12.2007 по 02.12.2007, з 20.08.2012 по 31.08.2012, з 28.12.2019 по 31.12.2019.
Відповідно до ст.. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Позивач досяг пенсійного шестидесятирічного віку 28.01.1963. Відтак, необхідний стаж для призначення пенсію позивачу є 30 років.
Внаслідок зарахування періодів стажу з 26.11.1985 по 31.07.1986 та з 01.07.2000 по 02.01.2001, з 01.02.2007 по 21.02.2007,з 01.12.2007 по 02.12.2007, з 20.08.2012 по 31.08.2012, з 28.12.2019 по 31.12.2019 стаж позивача складає 30 років, 21 день, що підтверджується відповідним розрахунком стажу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи і зазначені правові висновки Верховного Суду, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позову у обраний позивачем спосіб захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 968, 96 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.09.2024 № 103950004124;
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 11.06.2024, зарахувавши до його страхового стажу періоди з 26.11.1985 по 31.07.1986 та з 01.07.2000 по 02.01.2001, з 01.02.2007 по 21.02.2007, з 01.12.2007 по 02.12.2007, з 20.08.2012 по 31.08.2012, з 28.12.2019 по 31.12.2019.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев`ятьсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.