Справа № 420/13322/25
У Х В А Л А
16 червня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 11.01.2019 по 18.07.2022 у повному обсязі та у період з 19.07.2022 по 11.04.2025 - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.1995 № 100;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення, з урахуванням перерахованої індексації грошового забезпечення, за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 11.01.2019 по 18.07.2022 у повному обсязі та у період з 19.07.2022 по 11.04.2025 - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.1995 № 100;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 11.04.2025 - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2026 по 11.04.2025 - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України та на цей час позивача знято з усіх видів грошового забезпечення. За період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року позивачу не в повному обсязі була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення. 11 квітня 2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/14445/23 на розрахунковий рахунок позивача була нарахована сума індексації грошового забезпечення. При цьому, відповідач не нарахував та не виплатив середній заробіток за час несвоєчасної виплати суми індексації грошового забезпечення у повному обсязі. Позивач вважає ненарахування та невиплату йому середнього заробітку за час несвоєчасної виплати суми індексації грошового забезпечення у повному обсязі - протиправними, у зв?язку з чим звернуся із позовом до суду.
Ухвалою від 05.05.2025 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідача зобов`язано надати докази.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.
Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що здійснений військовою частиною НОМЕР_1 розрахунок і виплата сум належних позивачу при звільненні, останнім не оскаржувалися і звернення позивача до суду з позовом про нараховані/ненараховані суми під час звільнення не було.
Позивача було звільнено з військової служби 30.03.2019 року, а з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні останній звернувся до суду лише 02.05.2025 року, обставини, що перешкоджали йому звернутись до суду позивач не навів.
Також, відповідач просить суд врахувати правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі № 821/1083/17 щодо зменшення за певних умов розміру відшкодування. Відповідач вважає, що в даному випадку слід врахувати нетривалий час затримки розрахунку при звільненні, а також час протягом якого позивач не звертався до суду із відповідним позовом щодо невиплати належних йому сум при звільненні, що в разі застосування загального порядку обчислення компенсації призведе до значного перевищення розміру компенсації над сумою заборгованих виплат.
Крім того, відповідач вказує, що позивач не звертався до військової частини з вимогами про відшкодування втрати частини доходів та відмови не отримував. З огляду на це відповідач вважає, що права позивача не були порушені, оскільки відповідачем не вчинялось неправомірних дій відносно позивача, а отже позов заявлено передчасно.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені підстави для постановлення ухвали щодо витребування доказів з огляду на таке.
Ухвалою суду від 05.05.2025 зобов`язано відповідача надати до суду відомості та відповідні докази щодо дати та сум остаточного розрахунку з позивачем, довідку про грошове забезпечення позивача за останні два місяці до звільнення з обов`язковим зазначенням кількості днів та складових грошового забезпечення.
Проте відповідні документи відповідачем надані не були.
Та більше того, Військовою частиною НОМЕР_1 взагалі не додано до відзиву жодного доказу.
Суд враховує, що згідно із статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 77 КАС України установлені такі приписи щодо обов`язку доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
За змістом статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з частиною 3 статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Статтею 242 КАС України установлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Пунктами 1 - 4 частини 1 статті 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, обов`язково зазначаються у мотивувальній частині рішення згідно з пунктом 1 частини 4 статті 246 КАС України.
У даному випадку, з метою виконання завдань адміністративного судочинства, а також повного, об`єктивного та всебічного з`ясування всіх обставин у справі суд доходить висновку про необхідність повторного витребування доказів, а також витребування додаткових доказів.
Керуючись ст. 2-9, 72-80, 94, 242, 248, 256, 257-262КАС України, суд,
ухвалив:
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в якості доказів:
- накази про призначення на посаду, звільнення з посади, виключення із списків особового складу військової частини ОСОБА_1 ;
- відомості у формі довідки про нараховані і виплачені ОСОБА_1 при звільненні суми грошового забезпечення, винагород, допомог і компенсацій;
- відомості у формі довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за два місяці, які передували місяцю звільнення та про розмір його середньоденного грошового забезпечення за той же період.
Витребувані докази Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України зобов`язана подати до суду у триденний строк з дня отримання цієї ухвали.
Невиконання ухвали в частині витребування доказів без поважних причин чи без повідомлення про такі причини тягне відповідальність, установлену законодавством.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала доказів окремо від рішення суду по справі оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Пекний