Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2026 року справа №520/11454/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо ненарахування та невиплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 28.03.2025, яка перерахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у адміністративній справі № 520/13183/25;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 28.03.2025, яка призначена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у адміністративній справі № 520/13183/25 без застосування вимог «Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про державну службу». Позивач зазначає, що відповідач неправомірно здійснив перерахунок пенсії на виконання рішення суду у адміністративній справі № 520/13183/25 з застосуванням вимог «Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 з 28.03.2025, чим порушив її права та охоронювані законом інтереси.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, наголосивши, на відсутності правових підстав для здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду у адміністративній справі № 520/13183/25 без застосування вимог «Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Харківській області.
Позивач отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про державну службу».
За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у адміністративній справі № 520/13183/25, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 28.03.2025 про перехід на інший вид пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» та при її розгляді врахувати розміри заробітної плати вказані в довідках Головного управління ДПС у Харківській області від 27.03.2025 № 41/Б/20-40-10-02-11 та № 42/Б/20-40-10-02-11 з 28.03.2025.
На виконання вказаного рішення суду у справі № 520/13183/25 проведено перерахунок пенсії з 28.03.2025. Позивача переведено на інший вид пенсії відповідно до статті 37 статті 37 Закону України «Про державну службу».
Розмір пенсії після переведення на інший вид складає 35 579,13 грн, з урахуванням максимального розміру до виплати складає 25 950,00 грн.
Проте виплачується у розмірі 14 452,16 грн.
Листом від 11.03.2026 № 2000-0305-8/41158 відповідач повідомив позивача, зокрема, про те, що сума нарахованих коштів на виконання рішення суду у адміністративній справі № 520/13183/25 за період з 28.03.2025 по 31.03.2026 у розмірі 136 537,51 грн буде виплачуватися відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі по тексту - Порядок № 821).
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невиплати позивачу нарахованої заборгованості з пенсії за віком та призначеної на підставі судового рішення у справі 520/13183/25, позивач звернулася до суду з цією позовною заявою.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Приписами частин 1 і 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту - Закон України № 1058-IV) передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до статті 47 Закону України № 1058-VI пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. У разі якщо особа, якій пенсія за віком призначається автоматично (без звернення особи), протягом трьох місяців не повідомила територіальний орган Пенсійного фонду, у тому числі через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про обраний нею спосіб виплати пенсії вважається, що особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.
Підстави припинення та поновлення виплати пенсії унормовано статтею 49 Закону України № 1058-IV.
За приписами статті 49 Закону України № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; (Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду від 07.10.2009 № 25-рп/2009);
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.
Відповідач фактично визнає ту обставину, що пенсійні кошти за спірний період нараховані та обліковані в органі Пенсійного фонду, як заборгованість по виплаті пенсії, як доказ додається паперова копія електронного документу пенсійного органу щодо нарахованої та виплаченої пенсії, в тому числі нарахованої до виплати, але не виплаченої пенсії за період за період з 28.03.2025 по 31.03.2026.
Відтак виплату нарахованої відповідачем пенсії позивачу не здійснено за період з 28.03.2025 по 31.03.2026.
Таким чином, відповідач виплачує заборгованість за спірний період із застосуванням механізму, визначеного постановою Кабінету Міністрів України № 821, а не механізму передбаченого безпосередньо частиною 1 статті 46 Закону України № 1058-IV (частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії).
Приписами частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, до спірних у межах цієї справи правовідносин має застосувуватися приписи статті 46 Закону України № 1058-IV, а не Порядку № 821.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).
Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово зазначав, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 812/83/18 та від 09.06.2021 № 812/80/18).
Відповідач не виплачує позивачу з 28.03.2025 перераховану пенсію, посилаючись на Порядок № 821.
Пунктом 3 цього Порядку, Пенсійному фонду України доручено не пізніше ніж до 01.09.2025 забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
Пунктом 1 Порядку передбачено, що ним визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Відповідно до пунктів 5-7 Порядку виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
У свою чергу, статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини 2 статті 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб Порядку № 821 призводить до обмеження конституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом.
Водночас Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 09.07.2007 № 6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Таким чином, зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін до Законів України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а інші нормативно-правові акти підлягають застосуванню лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів.
Відтак невиплата позивачу, нарахованої на виконання рішення суду суми пенсії становить втручання у його право на мирне володіння присудженими грошовими коштами.
Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» від 14.07.2025 №821.
З огляду на викладене та для відновлення прав позивача необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії за віком позивачу за період з 28.03.2025 та зобов`язати нарахувати та виплатити позивачу пенсію з 28.03.2025 без застосування вимог Порядку № 821.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, будинок 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, місто Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо ненарахування та невиплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 28.03.2025, яка перерахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у адміністративній справі № 520/13183/25.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 28.03.2025, яка призначена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у адміністративній справі № 520/13183/25 без застосування вимог «Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов