У Х В А Л А
про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття провадження в адміністративній справі
16 червня 2026 року справа № 580/5657/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 13.12.2025, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести починаючи з 13.12.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.
В обґрунтування позовних вимог представниця позивачки зазначила, що з 01.03.2023 до 01.03.2026 пенсія підлягала щорічній індексації на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України, якими передбачався перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою КМУ від 20.02.2019 № 124, із застосуванням таких коефіцієнтів збільшення: з 01.03.2023 - відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 24.02.2023 № 168 - 1,197; з 01.03.2024 - відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 23.02.2024 № 185 - 1,0796; з 01.03.2025 - відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 25.02.2025 № 209 - 1,115; з 01.03.2026 - відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 25.02.2026 № 236 - 1,121, проте позивачу пенсія не була належним чином проіндексована на підставі вищезазначених постанов КМУ.
У зв`язку з цим позивач через свого представника звернувся до відповідача з вимогою усунути порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії позивача, однак відповідач надіслав листа в якому повідомив, що позивачу у період з 2023-2024 років були проведені перерахунки пенсії відповідно до постанов КМУ про проведення індексації пенсій та Порядку № 124 із застосуванням заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, збільшеної на відповідні коефіцієнти, а з 01.03.2025 на підставі підпункту 6 п. 2 Постанови КМУ № 209 індексація пенсії позивача була здійснена з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,046, а не 1,115, а з 01.03.2026 на підставі підпункту 6 п. 2 Постанови КМУ № 236 - з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,061, а не 1,121.
Представниця позивача вказала, що при перерахунку пенсії позивача у 2025-2026 роках підлягає застосуванню пункт 1 Постанови КМУ № 209 та пункт 1 Постанови КМУ № 236, якими встановлено повний коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,115 та 1,121 відповідно. Підпункт 6 пункту 2 зазначених Постанов, яким для Позивача передбачено знижені коефіцієнти збільшення, не підлягає застосуванню як такий, що суперечить частині другій статті 42 Закону № 1058-IV, статті 22 Конституції України та прийнятий поза межами повноважень, наданих КМУ законодавцем. Відтак відповідач зобов`язаний був здійснити перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення у повному розмірі - 1,115 починаючи з 01.03.2025 та 1,121 починаючи з 01.03.2026.
Крім того, представниця позивача зазначила, що вимога позивача про виплату перерахованої пенсії з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій відповідного виду у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а не з окремо виокремлених, лімітованих чи чергових видатків, передбачених для виконання судових рішень, є належним, правомірним та ефективним способом захисту.
Дії відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 13.12.2025, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії позивач вважає протиправними, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Вказаний спір виник з публічно-правових відносин і відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Згідно з частиною 2 вказаної статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
З огляду на вищезазначене, справа відноситься до справ незначної складності, а тому має розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 171, 241, 243, 248, 256, 257, 261-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі.
Здійснити розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Роз`яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті розпочнеться через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Встановити відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого може бути поданий відзив на позовну заяву, що відповідає вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. До відзиву на позовну заяву мають бути додані докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud2370/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК