У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
17 червня 2026 року справа № 580/6392/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/6392/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 не зазначений, РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.
16.06.2026 вх.№32068/26 представник позивача - адвокат Хорошайло Наталія Вікторівна (ордер серії АА №1722620, виданий АБ «Наталії Хорошайло») просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення на військовий облік ОСОБА_1 після виключення 20.05.2024 із військового обліку;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 поновити інформацію (відомості) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про виключення із військового обліку ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
У постанові ВС від 12.11.2019 у справі №640/21330/18 зазначено: системний аналіз частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір», ч.2 ст.245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання притиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Представник позивача не обгрунтовує сплату судового збору з урахуванням статусу клієнта та змін законодавства у спірних правовідносинах з урахуванням ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» під час здійснення обраним відповідачем адміністративної процедури.
Верховний Суд у справі №240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України представник позивача не обгрунтовує зміст і характер порушеного права Позивача у спірних правовідносинах, не обгрунтовує обраний спосіб захисту відповідно до ст.5 КАС україни щодо протиправних дій, не зазначає нормативно-правовий акт щодо системи «Оберіг» з покликанням на конкретні порушені обраним відповідачем норми права, не вказує з якою датою пов`язує перебіг строкузвернення до суду.
Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України представник позивача не надає відповідну інформацію, зокрема: індексу поштової адреси, адреси електронної пошти та повідомлення про електронний кабінет.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).
Відповідно до ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом {частину шосту статті 37 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 4539-IX від 16.07.2025}; 6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону (частину шосту статті 37 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 4539-IX від 16.07.2025). У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Як загальновідомо, втратила чинність попередня редакція ч.5 виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; б) які досягли граничного віку перебування в запасі; в) які припинили громадянство України; г) які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів; д) які не отримали до 36-річного віку військово-облікової спеціальності або спорідненої з нею; е) які померли.
Представник Позивача у позовній заяві не зазначає підставу для виключення з військового обліку у контексті принципу законності (ст.19 Конституції України).
Перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 під час проведення медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК.
Факт не проходження медичного огляду під час призову не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення з військової служби відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (постанова Верховного Суду від 5 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23 (провадження № К/990/35899/24) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/124951202).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати представнику Позивача для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; обгрунтування обраного способу захисту відповідно до ст.5 КАС України щодо протиправних дій; повідомлення про дату початку перебігу строку з наданням доказів на підтвердження, розрахунку сплати судового збору; оформлення позовної заяви з дотриманням вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України; доказів на підтвердження втручання у яке право Позивача допущено обраним відповідачем у спірних правовідносинах; покликання на правове регулювання системи «Оберіг».
Роз`яснити Позивачу, представнику Позивача, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України).
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута представнику Позивача.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження.
Копію ухвали направити представнику Позивача.
Ухвала складена, підписана 17.06.2026.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА