УХВАЛА
про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору
17 червня 2026 р. Справа № 626/1346/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Берестинського районного суду Харківської області від 03.06.2026 по справі № 626/1346/26
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про накладення адміністративних стягнень у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Берестинського районного суду Харківської області від 03.06.2026 задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративних стягнень у справі про адміністративне правопорушення .
ІНФОРМАЦІЯ_1 подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення, яка також містить клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 жодних доказів до апеляційної скарги не надає.
Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Приписами ч. 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, відстрочення сплати судового збору є повноваженням суду, а не обов`язком, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір.
Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Зазначеним Законом територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки не надано пільг щодо сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Умови визначені вказаною нормою у даній справі відсутні.
Крім того, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Тож, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень п. 6 ч. 5 ст. 44, п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, враховуючи приписи Закону України "Про судовий збір", який не передбачає пільг територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки щодо сплати судового збору, а також враховуючи відсутність доказів, які б обґрунтовували не можливість сплати відповідачем судового збору, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати.
Керуючись ст. ст. 132, 133 КАС України, Законом України "Про судовий збір", суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова