ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
16 червня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 683/980/21
Провадження № 22-ц/820/836/26
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
з участю представника позивачки ОСОБА_1 ,
представниць відповідача Смішної І.В.,
Євдоченко Н.Д.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс», Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним договору, визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на додаткові рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 січня 2026 року,
встановив:
У квітні 2021 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс» (далі - ТОВ «Міронекс»), Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області (далі - Рада), в якому просив суд:
усунути перешкоди йому у користуванні земельною ділянкою площею 1623 кв.м, кадастровий номер [номер приховано]:04:002:0021, що розташована по АДРЕСА_1 , шляхом забезпечення вільного доступу до вказаної земельної ділянки;
визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1623 кв.м, кадастровий номер [номер приховано]:04:002:0021, укладений 14 січня 2021 року між ТОВ «Міронекс» і Радою, посвідчений нотаріально, реєстраційний номер 36.
Суд ухвалою від 5 жовтня 2021 року залучив ОСОБА_2 до участі у справі як позивача в порядку правонаступництва, а ухвалою від 1 лютого 2022 року - ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.
У січні 2023 року ОСОБА_2 подала суду заяву про зміну предмета позову, доповнивши наявні позовні вимоги, та додатково просила суд:
визнати недійсним рішення Ради №16 п. 2/43/VII від 20 листопада 2020 року;
скасувати державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку площею 1623 кв.м, кадастровий номер [номер приховано]:04:002:0021, розташовану по АДРЕСА_1 , призначену для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, а саме державну реєстрацію права приватної власності ТОВ «Міронекс», зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 січня 2021 року, номер запису про право власності 40117814.
Суд ухвалою від 28 лютого 2023 року прийняв до розгляду заяву ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2025 року прийнято відмову ОСОБА_2 від позову та закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Додатковим рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 січня 2026 року за заявою адвокатки Євдоченко Н.Д. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Міронекс» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 43 953 грн.
Додатковим рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 січня 2026 року за заявою адвокатки Смішної І.В. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Міронекс» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 55 000 грн.
ОСОБА_2 подала апеляційні скарги на вказані додаткові рішення суду.
Частиною першою статті 368 ЦПК України визначено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У такому випадку провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку (пункт 14 частини першої статті 253 ЦПК України).
18 березня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про передачу справи №697/1266/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 403 ЦПК України для відступу від правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 31 липня 2025 року у справі №904/5087/22.
У вказаній постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначено, що у випадку відмови позивача від позову, відповідач вправі заявити про відшкодування йому понесених витрат і це право закріплено, зокрема, в частині третій статті 130 ГПК України (частина третя статті 142 ЦПК України). Водночас механізм реалізації закріпленого у частині третій статті 130 ГПК України (частина третя статті 142 ЦПК України) права на відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи (до яких належать, зокрема, і судовий збір, і витрати на професійну правничу допомогу), закріплений у частині п`ятій статті 130 ГПК України (частина п`ята статті 142 ЦПК України), відповідно до якої у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Отже у випадку відмови позивача від позову і закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) у відповідача згідно з частиною третьою статті 130 ГПК України (частина третя статті 142 ЦПК України) виникає право на відшкодування йому понесених витрат (і судового збору, і пов`язаних з розглядом справи), при цьому розподіл витрат, пов`язаних з розглядом справи, здійснюється у відповідності до вимог частини п`ятої статті 130 ГПК України (частина п`ята статті 142 ЦПК України).
У свою чергу, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду просив сформулювати новий правовий висновок, відповідно до якого у разі закриття провадження внаслідок відмови позивача від позову застосуванню підлягає саме частина третя статті 142 ЦПК України (частина третя статті 130 ГПК України), яка передбачає право відповідача на компенсацію витрат як загальне правило. При цьому відповідач не зобов`язаний доводити необґрунтованість дій позивача.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 30 квітня 2026 року справу №697/1266/20 прийнято та призначено до розгляду.
Після закриття провадження у справі, яка переглядається апеляційним судом, у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) ТОВ «Міронекс» пред`явило до ОСОБА_2 вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на підставі частини третьої статі 142 ЦПК України. Водночас ТОВ «Міронекс» обґрунтувало підстави для відшкодування цих витрат як тривалим провадженням у справі, так і необґрунтованими діями позивачки, що дає суду підстави для застосування вимог частини п`ятої статті 142 ЦПК України.
Відтак рішення у цій справі та справі, яка внесена на розгляд Великої Палати Верховного Суд ухвалені судами з подібних правовідносин, оскільки має місце схожість об`єктів і предметів правового регулювання, а тому правовий висновок суду касаційної інстанції може вплинути на правильність вирішення спору у справі, яка переглядається апеляційним судом.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що провадження у справі за позовом ОСОБА_2 слід зупинити.
Керуючись статтями 252, 253, 368, 381, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс», Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним договору, визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №697/1266/20.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 червня 2026 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
А.М. Костенко
Т.О. Янчук