ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
17 червня 2026 року м. Дніпро справа № 160/19398/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року (суддя О.С. Луніна)
у справі № 160/19398/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправним, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №122950002667 від 29.04.2025 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 22.04.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення пенсійного органу про відмову у призначенні позивачу пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058 є протиправним та порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції виходив з того, що згідно ч.3 ст.114 Закону №1058-IV право на призначення пільгової пенсії мають особи незалежно від віку, але за умови необхідного спеціального стажу, зокрема працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку - не менше 25 років.
Суд першої інстанції з`ясував, що згідно розрахунку стажу загальний пільговий стаж позивача за Списком №1, в тому числі стаж згідно з Постановою № 202 складає 25 років 5 місяців 19 днів. Суд першої інстанції зауважив, що Постановою № 202 передбачено, що до Списку робіт і професій, які дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних роботах, відносяться усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Також суд встановив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі №160/11064/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» наступні періоди: з 01.09.1999 по 10.02.2003, з 17.04.2003 по 06.12.2004, з 14.05.2007 по 05.11.2007, з 28.10.2013 по 31.10.2013, з 30.11.2013 по 30.11.2013.
За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що у позивача достатньо пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки він має стаж підземних робіт.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що згідно поданих позивачем документів до пенсійного органу, його пільговий стаж за Списком №1 складає 25 років 5 місяців 15 днів, пільговий стаж згідно постанови Кабінету Міністрів України №202 - 02 роки 09 місяців 25 днів. Відповідач вважає, що спірне рішення про відмову у призначенні пенсії є правомірним, адже пільговий стаж позивача згідно постанови КМУ №202 складає менше 25 років, пільговий стаж роботи на провідних професіях у позивача відсутній, а тому позивач не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону №1058-IV.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 22.04.2025 позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За результатом розгляду заяви позивача від 22.04.2025 та доданих до заяви документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення від 29.04.2025 за №122950002667 про відмову в призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, а саме: 20 років - пільгового стажу роботи підземні, провідні професії або 25 років - роботи підземні, професії за Постановою №202.
Вважаючи рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до ч.3 ст.114 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Наведеною нормою ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV встановлені особливості пенсійного забезпечення окремої категорії працівників, суть яких (особливостей) полягає у наявності права на призначення пенсії незалежно від віку за умови безпосередній зайнятості таких працівників протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
До цього списку за розділом I «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» віднесені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно п.2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.
Відповідно до п. 10 вказаного Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За правилами п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
В рішенні від 29.04.2025 №122950002667 пенсійним органом вказано, що пільговий стаж позивача за постановою КМУ №202 становить 02 роки 09 місяців 25 днів, що є меншим 25 років. Також, пенсійний орган встановив наявність у позивача пільгового стажу за Списком №1 - 25 років 05 місяців 15 днів.
В свою чергу, відомості з копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 підтверджують, що позивач у періоди з 24.02.2003 по 16.04.2003, з 07.12.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 13.05.2007, з 06.11.2007 по 27.10.2013, з 01.11.2013 по 29.11.2013, з 01.12.2013 по 30.04.2022 працював на посадах: електрослюсар підземний 3 розряду з повним робочим днем під землею, машиніст підземних машин з повним робочим днем під землею, електрослюсар підземний 4 розряду з повним робочим днем під землею, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України №202, яка визначає, що робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля, мають право на пенсію згідно положень ч.3 ст.114 Закону №1058-IV.
Отже, професії, на яких позивач працював з повним робочим днем у спірні періоди, відносяться до підземних робіт, що дають право на пільгову пенсію незалежно від віку, відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV, що відповідачем не заперечується.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що записи в трудовій книжці щодо спірних періодів роботи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового та пільгового стажу. Стосовно повноти та достовірності цих записів в трудовій книжці позивача у пенсійного органу жодні зауваження відсутні.
Також, суд першої інстанції врахував, і з цим погоджується суд апеляційної інстанції, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі №160/11064/24, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» такі періоди: з 01.09.1999 по 10.02.2003, з 17.04.2003 по 06.12.2004, з 14.05.2007 по 05.11.2007, з 28.10.2013 по 31.10.2013, з 30.11.2013 по 30.11.2013.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, вказані вище періоди згідно рішення суду від 08.07.2024 у справі №160/11064/24 мають також бути враховані пенсійним органом до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пільговий стаж позивача згідно постанови Кабінету Міністрів України №202 складає більше 25 років, а тому спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №122950002667 від 29.04.2025 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано вказав про наявність підстав для зобов`язання пенсійного органу призначити пенсію за віком на пільгових умовах позивачу згідно ч.3 ст.114 Закону №1058-IV.
Суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи скаржника про втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу шляхом зобов`язання його вчинити дії, оскільки такі повноваження пенсійним органом вже реалізовано самостійно шляхом прийняття оскаржуваного рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи, а суб`єктом звернення дотримано всі умови згідно закону для прийняття позитивного для нього рішення, що виключає право пенсійного органу діяти на власний розсуд.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі № 160/19398/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров