ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
17 червня 2026 року м. Дніпро справа № 160/16368/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року (суддя О.В. Маковська)
у справі № 160/16368/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь»
до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виналь» звернулось до суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 223/35-00- 04-05-33 від 16.05.2025 за порушення п. 85.2, 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2040,00 грн., прийнято з порушенням положень Податкового кодексу України, є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що за результатами проведеної фактичної перевірки позивача складений акт, яким встановлено порушення п.85.2, п. 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України, а саме: не надання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки,- інформації та її документального підтвердження з питань бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв, - інформації та показників щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв. Позивач наголошує, що контролюючим органом порушено вимоги щодо призначення та проведення перевірки, а саме: відсутній обов`язковий реквізит наказу на проведення перевірки, не зазначено період який буде перевірятись, а також строк проведення перевірки. Також, не зазначення в наказі чіткого строку проведення перевірки унеможливлює ані самому контролюючому органу, ані суб`єкту господарювання пересвідчитись, що останнім, в момент пред`явлення запиту на отримання копій документів, дотримано строки визначені в абз.2 п.85.4 ст.85 ПК України. Окремо позивач відзначив, що посадові особи контролюючого органу вважаючи, що вони не отримали всі належно запитувані в ході перевірки документи, мали б скласти відповідний акт та надати його на підпис уповноваженій особі позивача, але факт відмови не зафіксований відповідно до вимог п.85.6 ст.85 ПК України. Водночас, оскільки предметом фактичної перевірки є питання дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, запити податкового органу щодо показників лічильників також не стосується предмету вказаної перевірки, а тому, їх витребування також є неправомірним.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що в основу проведення фактичної перевірки платника податків контролюючим органом покладено пп. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України, наказ чітко відображає законодавчо визначену підставу для проведення перевірки, а тому не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства, як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним. Суд першої інстанції встановив, що наказ на проведення перевірки № 2510-П від 16.04.2025 містить в собі чітко встановлений темпоральний проміжок часу періоду який перевірявся та періоду протягом якого проводилась перевірка, які є достатньо передбачуваними для платників податків та не порушують норм чинного законодавства.
Також суд з`ясувавши, що податковим органом призначено перевірку ТОВ «Виналь» з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, дійшов висновку, що витребувані перевіряючими та не надані позивачем документи бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; документи, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, безпосередньо пов`язані з предметом перевірки та мали бути надані платником податків.
Суд зауважив, що не складання акта відмови ТОВ «Виналь» у наданні копій затребуваних документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу формальним порушенням процедури, яке не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення, оскільки таке процедурне порушення не призвело б до наявності іншого рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виналь» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Скаржник вказує, що не зазначення в наказі про проведення фактичної перевірки строку такої перевірки унеможливлює суб`єкту господарювання пересвідчитись, що контролюючим органом в момент пред`явлення запиту на отримання копій документів дотримано імперативні строки, визначені у абз. 2 п.85.4 ст.85 ПК України. Зауважує, що контролюючим органом не зафіксовано з дотриманням вимог п.85.6 ст.85 ПК України факт відмови. Вважає, що запит контролюючого органу щодо залишків тари, укупорки, показників лічильників не стосується предмету перевірки, а тому їх витребування не є правомірним.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу №2510-П від 16.04.2025 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Виналь» та направлень на проведення перевірки № 4155, № 4156 від 16.04.2025 проведено фактичну перевірку ТОВ «Виналь» за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Космічна, 1-В, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів.
За результатами проведеної фактичної перевірки складений акт №1909/04-36-09-03/41146771 від 28.04.2025, відповідно до якого встановлено порушення п.85.2, п. 85.4. ст. 85 ПК України, а саме: не надання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов?язані з предметом перевірки, а саме: інформації та її документального підтвердження з питань бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв, надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, а також не надано працівникам ГУ ДПС інформацію та показники щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв.
У цьому акті зафіксовано таке: у ході проведення фактичної перевірки проведено інвентаризацію спирту етилового неденатурованого, марок акцизного податку, готової продукції. Надані до перевірки дані по залишках відповідають фактично встановленим під час проведення інвентаризації.
Також, проведено хронометраж виробництва та обігу спирту етилового неденатурованого, марок акцизного податку, готової продукції, використання пляшок, матеріалів для укупорки для виробництва алкогольних напоїв, згідно додатку.
Сховище марок акцизного податку відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями).
Відповідно до вимог п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 Податкового Кодексу України 17.04,2025 представнику за довіреністю ТОВ «Виналь» Мельникову М.С. вручена письмова вимога перевіряючих щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань: бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв.
У ході проведення фактичної перевірки з 16.04.2025 по 25.04.2025 зазначені документи не надано.
Крім того, у ході проведення фактичної перевірки посадовими особами ТОВ «Виналь» не надано працівникам ГУ ДПС інформацію та показники щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв.
За результатами висновків акту перевірки, відповідачем складено податкове повідомлення - рішення №223/35-00-04-05-33 від 16.05.2025, яким встановлено порушення п.85.2 та п. 85.4 ст.85 ПК України та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.121.1 ст.121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2040,00 грн.
Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Спірним у цій справі є питання правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення ст. 85 Податкового кодексу України, суть якого полягає в ненаданні платником податків посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме: не надання інформації та її документального підтвердження з питань бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв, документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, інформації та показників щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв.
Наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 2510-П від 16.04.2025 призначена фактична перевірка на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального), ПК України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Із змісту наведеної вище норми пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України слідує, що підставою для проведення фактичної перевірки є не тільки наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства, зокрема, в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», покладені на контролюючий орган.
За загальними нормами п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи
виконують функції, зокрема: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (пп.19-1.1.14); здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (пп.19-1.1.16); проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (пп.19-1.1.17); організовують роботу, пов`язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації (пп.19-1.1.18); забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, (пп.19-1.1.20).
За такого правового регулювання суд першої інстанції правильно зазначив, що формулювання підстав перевірки в наказі ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.05.2024 №2057-п дає цілковите розуміння, що підставою перевірки за вказаним пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України (яким передбачено декілька підстав для призначення перевірки) є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, що відповідає підставі визначеній у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, та є самостійною підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки.
З цього приводу є прийнятним врахування судом першої інстанції сталої та послідовної практики Верховного Суду (в постановах від 20.03.2018 у справі № 820/4766/17, від 22.05.2018, від 04.10.2022 у справі № 810/1394/16, від 05.11.2018 у справі № 803/988/17, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 12.08.2021 у справі №140/14625/20, від 05.07.2023 у справі № 460/2663/22, від 26.07.2023 у справі № 280/4696/22, від 17.08.2023 у справі № 160/15431/21, від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про дотримання відповідачем форми та змісту наказу про призначення перевірки на підставі пп. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України.
Щодо періоду проведення перевірки суд першої інстанції правильно з`ясував і суд апеляційної інстанції з цим погоджується, що контролюючим органом у спірному випадку визначено період діяльності, який буде перевірятись: з 16.04.2025 по дату закінчення перевірки. Перевірку розпочати з 16.04.2025, тривалість не більше 10 діб.
Стосовно суті виявленого в ході фактичної перевірки порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, а саме: не надання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки), суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до п.85.1 ст.85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.85.4 ст.85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності)
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Пунктом 85.6 статті 85 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Приписами п. 85.8 ст. 85 ПК України закріплено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Виходячи з наведених правових норм, посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмета перевірки і свідчать про порушення законодавства.
Враховуючи, що предметом фактичної перевірки було питання дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги контролюючого органу з приводу надання інформації та документів щодо залишків тари, матеріалів для укупорки, показників лічильників води і електроенергії, не стосуються предмету перевірки, а тому їх витребування не є правомірним.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що контролюючим органом в порушення п. 85.6 ст.85 ПК України не складено акт про відмову платника податків у наданні документів, що витребувані та пов`язані із предметом перевірки, тобто контролюючим органом належними та допустимими доказами не доведено факт не надання позивачем документів, що були витребувані в ході фактичної перевірки.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що не складання контролюючим органом на виконання вимог пункту 85.6 статті 85 ПК України акта відмови позивача у наданні документів є лише формальним порушенням процедури.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки не надання платником податків документів під час перевірки повинен фіксуватися у визначений законом спосіб, а саме: шляхом складання акта про відмову у наданні документів.
Наведене вище в сукупності є свідченням відсутності в діях позивача порушення, про яке зазначено в акті фактичної перевірки №1909/04-36-09-03/41146771 від 28.04.2025, що, відповідно, виключає підстави для притягнення позивача до відповідальності відповідно до п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 223/35-00- 04-05-33 від 16.05.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення адміністративного позову.
Згідно приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., за подання апеляційної скарги позивач сплатив судовий збір у розмірі 3633,60 грн.
Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір у загальному розмірі 6056 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі № 160/16368/25 - скасувати, ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 223/35-00-04-05- 33 від 16.05.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» судовий збір у загальному розмірі 6056,00 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров