Судові рішення

Постанова № 137473348 у справі № 320/25416/24 від 16.06.2026

Постанова від 16.06.2026 в адміністративній справі № 320/25416/24 (категорія «Громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»). Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд, суддя Черпак Юрій Кононович.

Справа№ 320/25416/24
СудШостий апеляційний адміністративний суд
СуддяЧерпак Юрій Кононович
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяГромадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Дата ухвалення16.06.2026
Надійшло до реєстру18.06.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137473348

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/25416/24 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач/апелянт/ГУ ПФУ у Київській області) про:

- визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Київській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 20 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження індексації максимальним (граничним) розміром 1 500 грн та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю дій відповідача здійснюючи перерахунок його пенсії, відповідач обмежив суму пенсії до виплати максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Такі дії управління є протиправними, оскільки наявні всі підстави для здійснення йому перерахунку та виплати пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром, що і зумовило його звернення до суду з даним адміністративним позовом. Також відповідач безпідставно здійснив нарахування та виплату індексації за 2024 рік з обмеженням її розміру 1 500, 00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Київській області щодо здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 з 21 березня 2024 року із застосуванням обмеження максимальним розміром.

Зобов`язано ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 21 березня 2024 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше здійснених виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024, яким визнано неконституційними положення статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08 липня 2011 року в частині поширення обмеження максимального розміру пенсії на осіб, які отримують пенсію за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, а також перше речення частини третьої статті 67 цього Закону. До ухвалення вказаного рішення Конституційного Суду України відповідні норми були чинними та підлягали застосуванню пенсійним органом, а тому обмеження пенсії позивача максимальним розміром до 20 березня 2024 року включно було правомірним. Водночас з 21 березня 2024 року правові підстави для подальшого застосування такого обмеження відсутні, у зв`язку з чим дії відповідача щодо виплати пенсії позивачу з цієї дати із застосуванням максимального розміру є протиправними. Разом з тим, відмовляючи у задоволенні вимог щодо виплати індексації без обмеження граничним розміром 1 500 грн, суд першої інстанції виходив з того, що Кабінет Міністрів України у межах наданих йому повноважень постановою № 185 визначив порядок проведення індексації пенсій у 2024 році та встановив верхню межу збільшення пенсії у розмірі 1 500 грн. Суд врахував правові висновки Верховного Суду щодо правомірності такого обмеження в умовах воєнного стану та необхідності забезпечення справедливого балансу між соціальними гарантіями і фінансовими можливостями держави.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ у Київській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Апелянт зазначив, що пенсійний орган при здійсненні нарахування та виплати пенсії діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією України, законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Наголошує, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області з 07 лютого 2011 року та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а порядок призначення, перерахунку та виплати пенсії здійснюється на підставі електронної пенсійної справи відповідно до Порядку № 22-1. До ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024 діяли положення статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, якими було передбачено обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, а тому пенсійний орган був зобов`язаний застосовувати чинне на той час законодавче регулювання. Разом із цим апелянт послався на Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024, яким відповідні положення визнані неконституційними та втратили чинність з дня його ухвалення, а також зазначив, що Міністерством соціальної політики України погоджено позицію Пенсійного фонду України щодо визначення розмірів пенсій, призначених за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, без обмеження максимальним розміром після проведення відповідних перерахунків. При цьому ГУ ПФУ вказало, що виплата пенсій зазначеній категорії осіб після проведення індексації з 01 березня 2025 року вже здійснюється без обмеження максимальним розміром. Суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для задоволення позову, а ухвалене рішення не відповідає вимогам статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення. У зв`язку з цим відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач через уповноваженого представника звернувся до ГУ ПФУ у Київській області із адвокатським запитом від 16 квітня 2024 року, у якому посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024, просив здійснити виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, а також виплатити індексацію за 2024 роки без застосування граничної межі у розмірі 1 500, 00 грн.

ГУ ПФУ у Київській області листом від 23 квітня 2024 року № 1000-0214-8/70090 повідомило про відсутність підстав для виплати пенсії без обмеження максимального розміру, оскільки відповідно до статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Крім того, відповідач зазначив, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185 визначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1 500 гривень.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача, позивач звернувся до суду.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Оскільки оскаржуване рішення в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права, з ним погодились сторони, то суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача в частині задоволених позовних вимог.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

За приписами статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08 липня 2011 року (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, зокрема, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» від 13 жовтня 1995 року, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

При цьому, абзацом другим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Так, згідно з частиною третьою статті 67 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами. Цим актом суду конституційної юрисдикції також вирішено, що наведені нормативні приписи втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, 20 березня 2024 року скасовані приписи законодавства, якими встановлювалось обмеження максимального розмірі пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які отримують пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII.

Втім, вирішуючи питання щодо початку дії вказаного рішення Конституційного Суду України, Верховний Суд у постанові від 04 липня 2024 у справі № 580/7744/23 дійшов висновку, що правова позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності приписів статті 2 Закону про реформування пенсійної системи із змінами, що поширює свою дію на Закон із змінами, та першого речення частини третьої статті 67 Закону із змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, тобто з 21 березня 2024 року.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Штульман І.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
02.09.2025 Ухвала № 129945815 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
02.09.2025 Ухвала № 129945813 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
23.07.2025 Ухвала № 129073177 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
18.06.2025 Рішення № 128219569 без тексту Київський окружний адміністративний суд
20.03.2025 Ухвала № 125998335 без тексту Київський окружний адміністративний суд
21.06.2024 Ухвала № 119908223 без тексту Київський окружний адміністративний суд