П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/3676/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Людмила Олександрівна
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
17 червня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою суду від 25.03.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням підстав для поновлення строку, а також наданням відповідних доказів, які, на думку позивача, вказують на поважність причин пропуску строку звернення.
31.03.2026 на адресу суду представником позивача подана заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.04.2026 позовну заяву повернуто позивачу, оскільки позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до необґрунтованого повернення позовної заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що висновки суду першої інстанції щодо порушення строку звернення до суду безпідставні та позбавляють його права на доступ до суду.
Відповідач не подав відзиву на апеляційну скаргу позивача.
З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 14 Закону України "Про прикордонний контроль" особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.
Встановлено, що позивач оскаржує рішення начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 27.12.2025 про відмову у перетинанні державного кордону України.
Про оскаржуване рішення позивачу було відомо в день його прийняття, а саме 25.12.2025, однак з цим позовом до суду позивач звернувся лише 20.03.2026, тобто із пропуском визначеного Законом України "Про прикордонний контроль" строку на його оскарження.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати позовну заяву.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Встановлено, що представником позивача подана заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, яка мотивована тим, що у період з 23.01.2026 по 30.01.2026 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні, на підтвердження чого надано медичну довідку ТОВ "Європейський інститут залежностей "Медичний центр "Адомед" від 30.01.2026. Вказано, що після 27.12.2025 стан здоров`я позивача погіршився, а тому він вимушений був звертатись до медичних установ для відновлення стану свого здоров`я. Крім того, що станом на даний час ОСОБА_1 продовжує лікуватись та проходити медичне обстеження.
Перевіривши матеріали справи та доводи вказаного клопотання суд першої інстанції правильно вказав, що надані докази підтверджують лише короткотермінове перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 23.01.2026 по 30.01.2026 і жодним чином не свідчать про наявність об`єктивних перешкод в інший період звернутися до суду.
Тому, відсутні підстави вважати, що у періоди з 27.12.2025 по 22.01.2026 та з 31.01.2026 по 18.03.2026 позивач був позбавлений можливості звернутись до суду.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.