УХВАЛА
17 червня 2026 року
м. Київ
справа № 640/20885/21
адміністративне провадження № К/990/27020/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Ханової Р.Ф., Бившевої Л.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №640/20885/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві у якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 15.03.2021 №Ф-12860-13 про сплату боргу (недоїмки) якою визначено суму грошового зобов`язання ФОП ОСОБА_1 , за платежем "погашення заборгованості з ЄСВ" у розмірі 9527,46 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 адміністративний позов задоволено.
На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 апеляційну скаргу податкового органу повернуто скаржнику.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві 11.06.2026 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
В межах наданого судом строку скаржником було подано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Повертаючи апеляційну скаргу суд зазначив, що звертаючись із вказаними клопотаннями до суду, апелянт не надав будь-яких доказів щодо вчинення ним дій, спрямованих на виконання процесуальних обов`язків долучити до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, та не навів обставини, які б давали підстави для суду вважати, що продовження строку на усунення вказаного недоліку призведе до позитивного результату.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 19.05.2026 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги щодо сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Проте, заявником недоліки, зазначені в ухвалі від 19.05.2026 про залишення апеляційної скарги без руху усунуто не було, а саме не сплачено судовий збір.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 про повернення апеляційної скарги, оскільки податковий орган не виконав свій обов`язок зі сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №640/20885/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова Л.І. Бившева