Справа №694/1885/26
провадження № 2-о/694/69/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2026 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, згідно ст. 315 ЦПК України про білоруське, італійське, німецьке походження громадянина ОСОБА_1 ,
встановила:
Заявник 15.06.2026 через електронну пошту звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, згідно ст. 315 ЦПК України про білоруське, італійське, німецьке походження громадянина ОСОБА_1 ,
Розглянувши заяву, суддя дійшла висновку, що вона підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частинами 5, 8 ст. 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
При цьому повинні бути дотримані дві умови: попередня реєстрація офіційної електронної адреси (Електронного кабінету); використання такою особою власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.
Тобто надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.
Позовна заява надіслана позивачем до суду в електронній формі засобами електронної пошти та не містить будь-якого ідентифікатора електронного цифрового підпису особи, що його подала.
Закон України «Про електронні довірчі послуги» визначає правовий статус електронного підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного підпису.
Відповідно до ст. 1 Закону електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.
Матеріали позовної заяви не містять доказів використання електронного підпису.
Подавши позовну заяву електронною поштою та, відповідно, не підписавши її, позивач не врахував, що чинним законодавством не передбачено подання позову електронною поштою без накладення електронного цифрового підпису.
Без накладення цифрового підпису, якщо позов подано засобами електронного зв`язку, суд не може встановити чи є даний позов волевиявленням особи, яка його подала. Підпис особи є тим реквізитом документа, що дозволяє ідентифікувати особу, яка складає такий документ, свідчить про відповідальність такої особи за його зміст та є єдиним чи одним з реквізитів, що надають документові юридичної сили.
Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 205/5252/19 (провадження № 61-1125св22), суд може дійти висновку щодо наявності або відсутності електронного підпису на документі на підставі протоколу створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №9901/335/20 (провадження № 11-361заі20), альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.
Отже, суд дійшов висновку, що дана заява ОСОБА_1 ,є такою, що не підписана у визначений законом спосіб особою, яка її подала.
Пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З урахуванням викладеного заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
При цьому, заявнику роз`яснюється, що повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до суду з тією ж заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову (буде усунуто відповідні недоліки) або ж таку заяву буде подано у паперовому вигляді з особистим підписом заявника.
Крім того, суд особливо звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст.316 Цивільного процесуального кодексу України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суддя
ухвалила:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, згідно ст. 315 ЦПК України про білоруське, італійське, німецьке походження громадянина ОСОБА_1 - повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, що є датою її ухвалення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.Ю.Смовж