Справа № 727/7384/26
Провадження № 2-а/727/184/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Миронюк Р.С.
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись на те, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 №753 від 13.03.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що жодних повісток, викликів чи повідомлень про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки він не отримував, про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення повідомлений не був, а сам протокол ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) №2/123 від 03.03.2026 року, за його твердженням, складено за його відсутності та без його участі.
Вказує, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута відповідачем за його відсутності, при цьому про дату, час та місце її розгляду він належним чином повідомлений не був, у зв`язку з чим був позбавлений можливості реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема надавати пояснення, подавати докази та заперечення, заявляти клопотання і користуватися правовою допомогою.
Зазначає, що копію вищевказаної спірної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №753 від 13.03.2026 року відповідачем не було вручено чи направлено йому у строки, передбачені ст. 285 КУпАП, що, на його думку, свідчить про порушення встановленої законом процедури притягнення до адміністративної відповідальності.
Стверджує, що про існування оскаржуваної постанови він дізнався лише 14.05.2026 року після блокування державним виконавцем його банківського рахунку та звернення до Глибоцького відділу державної виконавчої служби, де йому було надано копію постанови про відкриття виконавчого провадження та повідомлено про наявність постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 про накладення на нього адміністративного стягнення.
При цьому, позивач вказує, що лише 15.05.2026 року під час особистого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 йому були вручені копії вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення №2/123 від 03.03.2026 року та вищезазначеної постанови №753 від 13.03.2026 року, про отримання якої він власноручно поставив підпис та зазначив дату її отримання.
На основі викладеного позивач ОСОБА_1 просить суд поновити йому строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №753 від 13.03.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; визнати протиправною та скасувати вищевказану постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 №753 від 13.03.2026 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.; закрити справу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак останній спрямував до суду заяву про розгляд даної адміністративної справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, хоча завчасно належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду даної адміністративної справи від нього до суду не надходило, у зв`язку із чим суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутність.
Згідно спрямованого до суду представником відповідача відзиву на адмінпозов позивача ОСОБА_1 , останній вказує, що позивач, будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку, не з`явився у визначений у повістці час, зокрема 05.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про поважні причини своєї неявки не повідомив, чим порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Стверджує, що вищевказана повістка була направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням на адресу його місця проживання, а належним підтвердженням оповіщення позивача є відмітка поштового оператора «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до вимог закону є належним доказом повідомлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, представник відповідача вважає, що вищевказана спірна постанова винесена правомірно, а позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, особиста їх участь у засіданні не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача, його представника та представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) було сформовано повістку №6176469 про виклик позивача ОСОБА_1 на 14:00 год. 05.01.2026 року для уточнення облікових даних, яку ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) було направлено на адресу зареєстрованого місця проживання позивача: АДРЕСА_2 , рекомендованим поштовим відправленням АТ «Укрпошта» (№R067065186419) (а.с.30).
Згідно з витягу із застосунку «Резерв+» вбачається, що позивач - військовозобов`язаний ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.12, 13).
Крім цього, з вищевказаного витягу із застосунку «Резерв+» (а.с.12, 13) вбачається, що позивач ОСОБА_1 17.01.2025 року уточнив свої військово-облікові дані, перебував на військовому обліку та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» користувався правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку із його утриманням трьох неповнолітніх дітей (а.с.35-37).
Відповідно до копії рекомендованого поштового відправлення АТ «Укрпошта» №R067065186419 (а.с. 30 зворот) та інформації щодо відстеження вказаного поштового відправлення (а.с. 29) вбачається, що повістка ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) №6176469 від 23.12.2025 року про виклик ОСОБА_1 на 14 год. 00 хв. 05.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) була направлена за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , проте згідно відстеження - поштове відправлення не було вручене адресату з відміткою АТ «Укрпошта» «Адресат відсутній за вказаною адресою».
У зв`язку із неявкою позивача ОСОБА_1 05.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) для уточнення військово-облікових даних, 03.03.2026 року уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення №2/123 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.14, 28).
13.03.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було розглянуто вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення №2/123 від 03.03.2026 року (а.с.14, 28) з доданими до нього матеріалами та винесено постанову №753 (а.с.15), якою позивача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до змісту вищевказаної постанови, позивачу ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він будучи військовозобов`язаним, в особливий період та під час дії воєнного стану не прибув 05.01.2026 року о 14 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) за повісткою №6176469 від 23.12.2025 року, направленою йому засобами поштового зв`язку для уточнення військово-облікових даних. У зв`язку із чим відповідачем інкриміновано позивачу порушення вимоги абз. 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, а надалі іншими Указами Президента України цей строк продовжувався і є продовженим до сьогоднішнього дня.
Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлена статтею 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
При цьому, адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, на думку відповідача, полягає у неявці 05.01.2026 року позивача ОСОБА_1 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) для уточнення військово-облікових даних.
Проаналізувавши наведені норми права у контексті спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що для оцінки правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), відповідність її змісту вимогам законодавства, наявність або відсутність поважних причин неприбуття позивача у визначений строк, а також дотримання відповідачем процедури винесення постанови.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».
При цьому, відповідно до змін, внесених постановою уряду від 08 жовтня 2024 року №1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо ж протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
При цьому, у даному випадку судова повістка позивачу ОСОБА_1 вручена не була, втім, вбачається проставлення відмітки «відсутність адресата за вказаною адресою», що підтверджується вищевказаною інформацією щодо відстеження вказаного поштового відправлення (а.с. 29).
Разом з тим, доказів повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або доказів вкладання до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» (фотографії, відеозаписи, письмові пояснення працівника АТ «Укрпошта» тощо) представником відповідача суду надано не було.
При цьому, позивач наголошує на тому, що жодних сповіщень від працівників пошти про необхідність отримання зазначеної повістки позивач ОСОБА_1 не отримував.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що поштовим відділенням (його працівниками) не дотримано вищевказаних Правил надання послуг поштового зв`язку.
За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити фактичні обставини доставки зазначеного поштового відправлення (повістки) позивачу, що, у свою чергу, не дає підстав дійти беззаперечного висновку про належне повідомлення позивача про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вищевказані обставини, на переконання суду, є суттєвими, оскільки відсутність відомостей про обізнаність особи про виникнення у нього певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання ним такого обов`язку.
При цьому, відповідно до підпункту 1 пункту 27 вищевказаного Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, вбачається, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 17.01.2025 року уточнив свої військово-облікові дані, що підтверджується відомостями з його електронного військово-облікового документа (а.с.12, 13).
Крім того, станом на момент формування повістки №6176469 від 23.12.2025 року позивач перебував на військовому обліку та користувався правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особа, на утриманні якої перебувають троє дітей віком до 18 років (а.с.35-37).
При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що після уточнення позивачем військово-облікових даних 17.01.2025 року виникла необхідність їх повторного уточнення станом на 05.01.2026 року, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем наявності об`єктивних підстав для виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) саме з цією метою.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, у діях позивача ОСОБА_1 належними доказами не підтверджені, у зв`язку з чим оскаржувана постанова не може вважатися законною та обґрунтованою.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у діях позивача ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з чим постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №753 від 13.03.2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
При цьому судом встановлено, що про існування оскаржуваної постанови №753 від 13.03.2026 року позивач ОСОБА_1 дізнався лише 14.05.2026 року після блокування його банківського рахунку та ознайомлення з постановою про відкриття виконавчого провадження, тоді як копію вказаної постанови отримав лише 15.05.2026 року під час особистого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому суд приходить до висновку, що строк звернення до суду пропущено позивачем з поважних причин та підлягає поновленню.
За наведених обставин, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності - є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 72-77, 79, 90, 241-246, 286 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №753 від 13.03.2026 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення №753 від 13.03.2026 року, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення, - у той самий строк з дня отримання копії судового рішення.
СУДДЯ: