СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/10547/26
ун. № 753/25744/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про виправлення описки
10 червня 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Єросова І.Ю., вирішуючи питання про виправлення описки в ухвалі Святошинського районного суду м. Києва від 21 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ), Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Заслонова, 9), третя особа: Військова частина НОМЕР_3 про визнання батьківства,
ВСТАНОВИВ:
27.11.2025 ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також внести зміни до актового запису №1940 про народження дитини ОСОБА_4 , зазначивши батьком ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2025 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Дарницького районного суду м. Києва Маркєлову М.М.
Ухвалою від 02.02.2026 справу передано за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.
Ухвалою від 21.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити у порядку загального позовного провадження.
Разом з тим, судом під час виготовлення тексту ухвали від 21.05.2026 допущено описку в частині зазначення кола учасників справи, зокрема, не вказано дані про другого відповідача - Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Заслонова, 9) та третю особу, якою є Військова частина НОМЕР_3 .
З огляду на приписи ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК України одним із видів судових рішень у цивільному судочинстві є ухвала, яка повинна відповідати вимогам ст. 260 Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
В рамках даної цивільної справи судом 21.05.2026 постановлено ухвали про відкриття провадження. Водночас, під час виготовлення тексту ухвали судом допущено описку в частині зазначення кола учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2024 у справі №990/162/23 підкреслив, що у розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Тобто опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Разом з тим, Верховний Суд зауважив, що виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Враховуючи наведене, суддя доходить висновку про необхідність виправлення допущеної описки.
Керуючись ст.ст. 18, 258-261, 269, 352-355 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Виправити описку, допущену у тексті ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 21 травня 2026 року, доповнивши вступну частину та перший абзац резолютивної частини ухвали відомостями про другого відповідача - Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Заслонова, 9) та третю особу - Військову частину НОМЕР_3 .
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Єросова І.Ю.