Справа № 277/390/26
У Х В А Л А
про зупинення провадження у справі
"11" червня 2026 р. селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання - М.М. Сороки, позивача - не з`явився, представника позивача - адвоката М.В. Зіміна, відповідача - не з`явився, представника відповідача - адвоката Є.О. Молот, представника третьої особи - не з`явився, розглядаючи у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерства оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні,
В С Т А Н О В И В:
До Ємільчинського районного суду Житомирської області звернулася ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні.
Ухвалою суду від 31.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
Представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду Житомирським апеляційним судом судового рішення у справі №277/520/25. Подане клопотання представник відповідача обгрунтовує тим, що у разі відмови в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 у даній справі, вона не може вважатися належним відповідачем у справі №277/390//26, оскільки не матиме права на отримання одноразової грошової допомоги.
В підготовче засідання 11.06.2026 позивач, відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилися.
Представник відповідача підтримала подане клопотання про зупинення провадження у справі, пояснила, що судовим рішенням у справі №277/520/25, яке оскаржується в суді апеляційної інстанції, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи - Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ємільчинська селищна рада Житомирської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Таким чином, якщо дане судове рішення набере законної сили, ОСОБА_2 не може бути належним відповідачем у даній справі.
Представник позивача заперечив проти поданого клопотання, зазначив, що зупинення провадження у справі на даний час є передчасним. Просив суд відмовити в задоволенні поданого клопотання.
Заслухавши позиції представників позивача та відповідача, дослідивши подане представником ОСОБА_2 клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов наступного висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Слід також зазначити, що особа, яка звертається до суду з позовом, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, у свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги зокрема щодо матеріально-правого інтересу у спірних відносинах, а якщо позивач не довів порушення його права чи інтересу, то суд має відмовити у позові (постанова ВС від 18.06.2024 року у справі № 758/113/23).
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті48ЦПКУкраїни).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті51ЦПКУкраїни).
Дана справа знаходиться на стадії підготовчого провадження.
Відповідно до положень ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
За змістом частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Звертаючись до суду із позовною заявою, ОСОБА_1 просить встановити факт її перебування на утриманні батька військовослужбовця ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, вона вказує, що вона проживала разом з батьком, вели спільне господарство, він повністю утримував її та її сина. Встановлення факту перебування на утриманні свого батька необхідно для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.
На момент подання позовної заяви ОСОБА_1 у провадженні Ємільчинського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа № 277/520/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , треті особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ємільчинська селищна рада Звягельського району Житомирської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу, яка також зазначає про своє право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.
Судовим рішенням від 19.03.2026 у справі №277/520/25 ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до ухвали Житомирського апеляційного суду від 24.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Молот Єлизавети Олександрівни на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 19 березня 2026 року.
Таким чином, на момент подання позовної заяви ОСОБА_1 у справі №277/390/26 існував спір про право між нею та ОСОБА_2 , яка також заявляє своє право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.
У випадку набрання судовим рішенням у справі №277/520/25 законної сили, тобто невстановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_2 з загиблим військовослужбовцем ОСОБА_5 , спір про право між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 буде відсутній.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
І така справа, предметом якої є встановлення певного факту, підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
На противагу цьому, у разі відсутності спору заява про встановлення факту родинних відносин та перебування на утриманні може розглядатися за правилами окремого провадження.
Таким чином, у разі набрання законної сили судовим рішенням від 19.03.2026 у справі №277/520/25 ОСОБА_2 не може бути належним відповідачем у справі №277/390/26.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі у такому випадку зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
За наведеною нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі (Постанова ВС від 09.07.2020 по справі № 910/1667/19).
Відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, оскільки відсутність результату розгляду цивільної справи №277/520/25 позбавляє суд можливості прийняти вмотивоване та законне рішення у даній справі № 277/390/26.
Керуючись ст. ст. 251, 253, 260-261, 352-354 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Є.О. Молот про зупинення провадження в справі - задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі № 277/390/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерства оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №277/520/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи - Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ємільчинська селищна рада Житомирської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Житмоирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 16 червня 2026 року
Суддя Т. Г. Корсун