БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/408/26
Справа № 356/1098/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2026 Березанський міський суд Київської області у складі:
головуючої судді Дудар Т.В.
за участю секретаря Харченко Ж.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
До Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та стягнення аліментів.
22.04.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження, про що винесено відповідну ухвалу. Цією ж ухвалою призначено підготовче судове засідання. Задоволено клопотання про участь позивачки ОСОБА_1 в судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
26.04.2026 через систему «Електронний суд» позивачем ОСОБА_1 було подано клопотання, в якому остання просила суд відкласти проведення підготовчого засідання по даній справі та продовжити строк підготовчого провадження у справі для належної підготовки позиції позивача.
Позивач в судове засідання повторно не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 81; 93). Причини неявки суду не повідомила.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, повідомлявся шляхом направлення повісток на останнє відоме місце проживання. Також останній викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.
Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов до такого висновку.
Так, за змістом ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також ч. 4 ст. 10 ЦПК України, стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголосив Європейський Суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 року по справі "Пономарьов проти України" (заява №3236/03), сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачені ст. 223 ЦПК України.
Так, згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в підготовче засідання чи судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як встановлено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Учасники судового процесу повинні добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2023 року в справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21) вказано, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2021 року в справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Враховуючи вказане, з матеріалів справи вбачається, що позивачу було достеменно відомо про існування у провадженні Березанського міського суду Київської області цивільної справи за її позовом, про дату, час і місце судових засідань, призначених на 27.05.2026, 17.06.2026 позивач повідомлена належним чином.
Разом з тим, позивач в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань, в тому числі і про розгляд справи за її відсутності, суду не надала, з розумним інтервалом часу не цікавилася провадженням у її справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 12-13, 130, 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258-261, 353 -354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та стягнення аліментів, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т. В. Дудар