Дата документу 16.06.2026
Справа № 501/1448/26
2-з/501/26/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі
головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом представника ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3
до
відповідачів:
1 ОСОБА_4 ,
2 ОСОБА_5
предмет та підстави позову: про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності, усунення перешкод в користуванні майном,
постановив ухвалу про наступне та
ВСТАНОВИВ:
І. Обгрунтування заяви.
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
Представник позивача ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, згідно якої просить суд накласти арешт, заборону відчуження, передання в оренду чи користування будь-яким особам об`єкту нерухомого майна: магазину-бару з літнім майданчиком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з черепашникового магазину-бару, загальною площею 84,7 кв.м. та літнього майданчику, загальною площею 60,0 кв.м., загальна площа всього магазину-бару з літнім майданчиком 144,7 кв.м., реєстраційний номер 393106851108.
Заява обґрунтована тим, що предметом розгляду справи є вказане спірне майно, співвласником якого є позивач та йому нещодавно стало відомо про існування Договору оренди даного нежитлового приміщення, дозвіл на укладення та передачу вказаного майна в оренду відповідачам якого він не надавав. Позивач має сумнів щодо підписання договору оренди ОСОБА_6 та зазначає, що наразі існують очевидні ознаки того, що діями відповідачів створюються умови з розпорядження спірним майном поза волею та за згодою позивача, який є його співвласником.
Заявник вказує в позові, що враховуючи предмет позову, існує реальна загроза утруднення виконання рішення у разі його задоволення судом, оскільки спірне майно може бути передано в оренду третім особам, або його подальше відчуження, що унеможливить виконання рішення у разі задоволення позову.
На підставі викладеного, з метою забезпечення ефективного захисту його прав, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову на спірне майно.
ІІ. Процедура.
Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення сторін у справі відповідно до статті 153 Цивільного-процесуального кодексу України (далі ЦПК).
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Мотиви, з яких Суд дійшов висновків, і закон, яким керувався Суд.
Дослідивши подану заяву та наявні матеріали справи, суд керується наступним.
Згідно з ч.1, 8 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно, виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або, навіть, унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо, при його застосуванні, забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п.4 Постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами, дійсно, виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
З матеріалів вбачається, що предметом спору є об`єкт нерухомого майна: магазину-бару з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з черепашникового магазину-бару, загальною площею 84,7 кв.м. та літнього майданчику, загальною площею 60,0 кв.м., загальна площа всього магазину-бару з літнім майданчиком 144,7 кв.м., реєстраційний номер 393106851108.
В матеріалах справи наявні документи, які підтверджують право власності на майно, щодо якого позивач просить вжити заходи забезпечення позову (а.с.19-20).
Враховуючи предмет позову, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, заявлений позивачем вид заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту, заборони відчуження, передання в оренду чи користування будь-яким особам спірного нерухомого майна є доцільним заходом забезпечення позову в рамках даної справи.
Необхідність обрання даного виду забезпечення позову є обґрунтованою, так як відсутність забезпечення на вказане майно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення в разі задоволення позову.
За обставинами справи Суд також бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, зокрема, те, що запропонований позивачем вид забезпечення позову, є тимчасовим заходом і не є формою позбавлення майна або повного утруднення його використання.
Щодо зустрічного забезпечення, суд керується наступним.
Як встановлено ч.3 ст.154 ЦПК України, зустрічне забезпечення застосовується у разі коли дії позивача можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 року у справі №487/4873/20, виходячи із системного тлумачення норм частин першої і третьої статті 154 ЦПК України, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України.
Приймаючи до уваги зміст правовідносин, що виникли між сторонами, з огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідачів, не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування, враховуючи відсутність доказів завдання відповідачам збитків, внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що обставин, які б свідчили про необхідність обов`язкового зустрічного забезпечення позову, визначених положеннями ч.3 ст.154 ЦПК України не має.
Керуючись статтями 149 - 154 Цивільного процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт, заборону відчуження, передання в оренду чи користування будь-яким особам об`єкту нерухомого майна: магазину-бару з літнім майданчиком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з черепашникового магазину-бару, загальною площею 84,7 кв.м. та літнього майданчику, загальною площею 60,0 кв.м., загальна площа всього магазину-бару з літнім майданчиком 144,7 кв.м., реєстраційний номер 393106851108.
Стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Боржники:
1 ОСОБА_4 (РНОКПП: не відомий).
2 ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її підписання суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Чорноморського міського
суду Одеської області М.І.Петрюченко