Справа № 442/8973/25
Провадження № 2/442/238/2026
УХВАЛА
п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у
"17" червня 2026 р. м. Дрогобич
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області Коваль Р.Г., секретаря Чолавін Н.П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача КУ Дитячий будинок «Оранта» Дрогобицької міської ради Львівської області, Вище професійне училище №19 м.Дрогобича про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради Львівської області звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача КУ Дитячий будинок «Оранта» Дрогобицької міської ради Львівської області, Вище професійне училище №19 м.Дрогобича про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваля Р.Г. від 15.12.2025 вище згадану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі , призначено підготовче судове зсідання.
Протокольною ухвалою суду від 16.03.2026 закрито підготовче судове засідання у даній справі, та її призначено до судового розгляду.
Відповідно до ч.11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.
Частинами першою, шостою статті 14 ЦПК України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Адвокати, юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Позивач у справі є юридичною особою, а отже, має обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
З дослідженої позовної заяви вбачається, що стороною позивача у справі позовну заяву подано до суду в паперовій формі через канцелярію суду, проте, відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України, органи місцевого самоврядування зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (ЄСІКС) або її підсистемі «Електронний суд» та подавати процесуальні документи до суду в електронній формі.
У порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві, яка подана суду позивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету як у позивача (орану опіки та піклування) так у відповідача та третіх осіб.
Слід зазначити, що за умовами статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Ознайомившись із доданими позивачем письмовими доказами, вважаю необхідним вказати, що вони неналежним чином завірені. Так, ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Додані до заяви документи, всупереч вимогам п. 2 ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.
Проте, позивачем подано копії додатків, які не засвідчені в установленому законом порядку.
Враховуючи, що подані до позову документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, а саме не містять: відмітку "Згідно з оригіналом"; особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.
Відповідно до ч. 5, 6ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною третьою статті 58 ЦПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, її підписано міським головою Т.Кучмою. На підтвердження повноважень особи, яка підписала позов, до заяви не додано жодних документів.
Суд зазначає, що за змістом Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова дійсно забезпечує представництво територіальної громади, ради та її виконавчого комітету у відносинах з державними органами, судами тощо. Проте саме лише посилання у тексті позову на статус міського голови не звільняє позивача від обов`язку надати суду належні та письмові докази наявності у конкретної особи такого статусу станом на момент підписання позовної заяви.
Для підтвердження повноважень міського голови діяти в порядку самопредставництва суду мали бути надані належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують його обрання та вступ на посаду, зокрема: рішення (постанова) територіальної виборчої комісії про визнання його обраним міським головою; рішення міської ради про початок повноважень міського голови; актуальний витяг/виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ), де зазначено відомості про особу, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.
За відсутності зазначених документів суд позбавлений можливості перевірити наявність у особи, яка підписала позовну заяву, належних процесуальних повноважень на вчинення цієї дії.
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З врахуванням вищевикладеного, суддя приходить до висновку, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України).
При цьому, суддя зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача КУ Дитячий будинок «Оранта» Дрогобицької міської ради Львівської області, Вище професійне училище №19 м.Дрогобича про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення недоліків заяви зазначених вимог в зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали направити позивачу для виконання.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Роман КОВАЛЬ