Справа № 182/2448/26
Провадження № 2/0182/4395/2026
У Х В А Л А
Іменем України
16.06.2026 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шаховал І.О., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про стягнення аліментів -
В С Т А Н О В И В :
В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про стягнення аліментів.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2026 року дану позовну заяву було залишено без руху, виходячи з наступного.
Так, згідно п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачалось з матеріалів справи, позивачкою, при подачі позовної заяви, було зазначено, що відповідач по справі зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, позивачка вказувала, що відповідач фактично проживає у Федеративній Республіці Німеччина.
Тому, суддя, згідно вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, а також того факту, що позивачка адресу місця проживання відповідача вказала: Федеративна Республіка Німеччина (без конкретизації адреси), вважала за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.498 ЦПК України, яка кореспондується із ч.1 ст.80 Закону України «Про міжнародне приватне право» і передбачає, що, у разі, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутись з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, позивачка має уточнити адресу фактичного проживання відповідача.
Порядок здійснення вручення врегульовано в Україні Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54.
Відповідно до п.2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27 червня 2008 року № 1092/5/54і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 липня 2008 року за № 573/15264, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню, згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
У такому разі, саме на позивача покладатиметься обов`язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони направлятимуться судом до Міністерства юстиції України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивачці слід було уточнити адресу проживання та перебування відповідача по справі у Федеративній Республіці Німеччина, а також забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів на німецьку мову, оскільки це пов`язано з тим, що судові документи мають бути зрозумілі, як для відповідача, так і для німецьких судових органів.
Окрім цього, договірна сторона, яка отримає документи про проведення відповідного доручення, має бути впевнена у правильності перекладу; для забезпечення зрозумілості для сторін, на яких буде покладено у Федеративній Республіці Німеччина обов`язок щодо проведення відповідної процесуальної дії.
Також, згідно п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Як вбачалось зі змісту позовної заяви, остання найменується як позовна заява про стягнення аліментів, однак, позивачка, окрім стягнення аліментів, заявляла ще й вимогу про встановлення батьківства.
Таким чином, дані обставини також підлягали уточненню.
Більш того, ОСОБА_1 , при подачі позовної заяви до суду, сплатила судовий збір в розмірі 665, 60 грн., який просила суд стягнути з відповідача на свою користь. Однак, ОСОБА_1 дійшла помилкового висновку щодо розміру та ставок судового збору за відповідне провадження, оскільки сплатила судовий збір, як за окреме провадження, хоча, подала до суду позовну заяву, що дало суду підстави для вимоги доплатити судовий збір та надати до суду квитанцію про сплату судового збору, тобто, різницю, яку позивачка не доплатила, та, крім того, надати до суду уточнену позову заяву з усуненням недоліків, які перешкоджають відкриттю провадження по даній справі.
05 травня 2026 року вищевказана ухвала суду позивачці була направлена на електронну пошту, яка нею була вказана в позовній заяві, та отримана нею 05 травня 2026 року. Однак, станом на 16 червня 2026 року, зазначені недоліки позивачкою усунуті не були, що свідчить, на думку суду, що заінтересованість в розгляді справи у позивача відсутня.
Тому, суддя ознайомившись з матеріалами справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до загальних норм процесуального Кодексу права, обов`язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд та обов`язок сприяти суду у справедливому розгляді справи, шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.
Також, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовного відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималась особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення, в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене, суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому, у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що, як суд, так і особа, яка подала заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов`язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви, оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви суддя зобов`язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.
Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі, й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність заяви вимогам щодо її змісту) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Тому, враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що вимоги, які були зазначені в ухвалі Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2026 року, позивачкою дотримані та усунуті не були, що дає суду підстави для визнання позовної заяви неподаною, в зв`язку з чим вона підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про стягнення аліментів - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що, згідно ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал