ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
17 червня 2026 року м. Львів Справа № 926/2529/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого - Міліціанова Р.В., суддів: Ржепецького В.О., Степанюк Н.Л., при секретарі Залуцькому Д.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали апеляційної скарги Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області на Рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.04.2026 у справі
за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Київ,
до Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, с.Камянка Чернівецького р-ну Чернівецької області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Чернівецька обласна державна (військова) адміністрація
про скасування реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок на користь держави
за участю представників:
від позивача: Талалай А.С.,
від відповідача/апелянта: Фортуна Г.Г., Телегуз В.В., Чорней О.П.
від третьої особи: Бельмега С.С.
В С Т А Н О В И В:
На розгляд Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області на Рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.04.2026 у справі №926/2529/25.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційний розгляд у судовому засіданні на 17.06.2026.
29.05.2026 позивач подав відзив вх.№01-04/4556/26 на апеляційну скаргу.
01.06.2026 апелянт подав клопотання вх.№01-04/4620/26 про долучення додаткових доказів, поновлення строку на їх подання та зупинення провадження у справі.
У судове засідання 17.06.2026 прибули представники сторін, підтримали позиції, викладені у поданих документах.
У пункті 1 прохальної частини апеляційної скарги Кам`янецька сільська рада Чернівецької області просила витребувати оригінал Рішення Чернівецької обласної ради ХІ сесії ХХІІІ скликання №68-11/2000 від 06.06.2000 «Про впорядкування користування землями лісового фонду системи агропромислового комплексу області» для підтвердження факту відсутності підпису та гербової печатки на документі.
Приписами ч. 4 ст. 74, ч. 1, 2, 6 ст. 91 ГПК України унормовано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Отже, у випадку висловлення стороною обґрунтованих сумнівів щодо копії письмового доказу, суд витребовує оригінал відповідного доказу, з метою сприяння учасникам процесу у реалізації їх прав та з`ясування підстав для застосування визначених ч. 6 ст. 91 ГПК України процесуальних наслідків.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання апелянта; витребувати у Чернівецької обласної ради та Державного архіву Чернівецької області оригінал Рішення Чернівецької обласної ради ХІ сесії ХХІІІ скликання №68-11/2000 «Про впорядкування користування землями лісового фонду системи агропромислового комплексу області» від 06.06.2000.
У пункті 2 прохальної частини апеляційної скарги сільська рада просила долучити та дослідити докази - висновок експертизи від 28.08.2024 №СЕ-19/126-25/9802-3Т, відповіді Чернівецької обласної ради, копії архівних документів, отриманих на запит адвоката.
При розгляді відповідного клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 269 ГПК України).
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 р. у справі № 916/3027/21).
Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - скаржника) (подібні висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 13.01.2021 у справі №10/Б-921/1442/2013).
Норми процесуального законодавства надають детальну регламентацію строків подання доказів, що об`єктивно мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування.
Верховний Суд звертає увагу, що зазначена законодавча регламентація відповідає процедурі повного розкриття доказів (discovery). По суті зазначені норми спрямовані на зміщення акценту зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження, під час якого і має відбуватися збір процесуального матеріалу і так званий обмін змагальними паперами, що забезпечує розгляд справи у розумні строки. Зазначене свідчить про посилення ролі підготовчого провадження у структурі загального позовного провадження.
Випадки дослідження апеляційним судом нових доказів можуть бути, зокрема, наступними:
1) докази існували на час розгляду справи у суді першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, не знала і не могла знати про їх існування;
2) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин (не залежних від нього) не міг надати їх до суду;
3) суд першої інстанції помилково виключив із судового розгляду надані учасником процесу докази, що могли мати значення для справи;
4) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу у дослідженні доказів, що могли мати значення для справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, коли їх подання суду для нього становило певні труднощі тощо).
5) наявні інші поважні причини їх ненадання до суду першої інстанції, де відсутні умисел чи недбалість особи, яка їх подає, або вони не досліджені цим судом внаслідок інших процесуальних порушень (Постанова КГС ВС від 02 червня 2026 року у cправі №910/9344/23).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем неодноразово на стадії розгляду справи судом першої інстанції подавалися клопотання про витребування та долучення доказів до матеріалів справи (т. 4 а.с. 4-18, 151, 152, ; т. 5 а.с. 5-7, 86-93, 135-142).
Усі клопотання подані поза межами процесуального строку та окремо від подання відзиву по справі; жодне з поданих клопотань не містить вимоги про поновлення процесуальних строків на витребування та долучення доказів, а також обґрунтувань поважності причин їх пропуску.
Усі клопотання відповідача, які стосуються тих самих доказів, котрі долучені до апеляційної скарги та про витребування яких клопоче учасник справи, розглянуті судом першої інстанції з постановлянням ухвал у письмовій форму або протокольних ухвал, відображених у протоколах судових засідань.
Апелянтом не доведено, що отримання відповідних доказів було неможливим на підставі адвокатських запитів у визначені ГПК України процесуальні строки.
Стосовно висновку експертизи від 28.08.2024, який з пояснень апелянта отримано з іншої судової справи, то відсутні докази ознайомлення з ним та відомості про отримання в рамках розгляду іншої справи, тобто не доведено об`єктивних причин (не залежних від апелянта), які унеможливлювали надання його до суду першої інстанції.
Крім того, клопотання від 22.04.2026 року розглядалося судом першої інстанції перед судовими дебатами, апелянтом долучено документи щодо надання дозволу на розкриття інформації досудового розслідування, однак висновку експерта до даного клопотання не долучено.
Згідно наданих документів висновок експерта складено 28.08.2025, дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування надано слідчим 11.10.2025 (т. 5 а.с. 147, 148), тобто на стадії розгляду справи судом першої інстанції апелянт міг був обізнаний з відповідним висновок.
Також, до апеляційної скарги не долучено супровідного листа або іншої інформації, яка надавала б можливість встановити дату отримання можливості ознайомитися з відповідним висновком лише після винесення оскаржуваного судового рішення.
Таким чином, апелянтом не доведено належними доказами об`єктивних обставин, які перешкоджали своєчасному наданню даного документу.
Додатково суд апеляційної інстанції зауважує, що апелянтом не заперечувалось тих обставин, що предмет експертного дослідження стосувався інших земельних ділянок, котрі не стосуються предмету судового розгляду у справі №926/2529/25.
Отже, не доведено доказове значення відповідного висновку експерта та можливість його врахування під час розгляду цієї справи.
Таким чином, у задоволенні клопотань відповідача про долучення та дослідження висновку експертизи від 28.08.2024, копій архівних документів, отриманих на запит адвоката, суд відмовляє з наведених вище мотивів.
Щодо клопотання відповідача вх.№01-04/4620/26 від 01.06.2026 про долучення додаткових доказів, поновлення строку на їх подання та зупинення провадження у справі, апеляційний суд зауважує наступне.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. 1 ст. 113, ч. ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).
Згідно ч. 1, 3-6 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (близька правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №918/115/16, від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу (Постанова КГС ВС від 13 травня 2024 року у справі №17-14-01/1494(925/461/23).
У справі "Пономарьов проти України" (Рішення від 03.04.2008 року, заява №3236/03) ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Апеляційний суд констатує, що єдиною підставою для поновлення процесуальних строків на подачу доказів апелянтом зазначено: висловлення офіційної позиції та розкриття архівних документів Чернівецькою обласною радою.
Водночас, не доведено не можливості отримання таких відомостей на стадії розгляду справи судом першої інстанції, зокрема шляхом своєчасного направлення адвокатських запитів, тобто наведені обставини носять суб`єктивний, а не об`єктивний характер.
Таким чином, апелянтом не доведено наявності виняткових обставин, котрі унеможливлювали долучення доказів на стадії розгляду справи судом першої інстанції, а також достатніх підстав для застосування ч. 3 ст. 269 ГПК України.
Відносно оцінки підстав про зупинення провадження у справі, суд виходить з наступного.
За приписами ч. 5 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
При цьому пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи або певної черговості розгляду вимог.
З матеріалів цієї справи вбачається, що предметом спору є скасування реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок на користь держави.
Як зазначає апелянт, оскаржуване рішення місцевого суду повністю базується на документі 2000 року.
Окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі №600/2144/26-а за позовом Камянецької сільської ради до чернівецької обласної ради про визнання нікчемним та скасування Рішення №68-11/2000 від 06.06.2000. На думку апелянта, розгляд цієї справи є об`єктивно неможливим до моменту встановлення юридичного статусу первинного акту.
Колегія суддів зауважує, що предмети спору у справах №926/2529/25 та №600/2144/26-а є різними; стосуються витребування земельних ділянок у постійне користування та оскарження рішення органу місцевого самоврядування відповідно.
Крім того, суд уповноважений надати самостійну оцінку відповідному рішенню, як одному з доказів по справі, тому апелянтом не доведено обєктивної неможливості розгляду господарської справи, яка перебуває на стадії апеляційного провадження, до вирішення адміністративної справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).
Таким чином, апеляційний суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі, оскільки апелянтом не доведено об`єктивної неможливості розгляду справи №926/2529/25 до справи №600/2144/26-а
Підсумовуючи, у задоволенні клопотання відповідача вх.№01-04/4620/26 суд відмовляє повністю.
Керуючись ст. ст. 74, 80, 91, 115-119, 197, 216, 227, 232-234, 269, 270, 271, 281 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про витребування та долучення доказів від 18.05.2026 (викладене у тексті апеляційної скарги) задовольнити частково.
2. Витребувати у Державного архіву Чернівецької області (адреса: вул. Небесної Сотні, 20-А, м. Чернівці, 58029) для огляду в судовому засіданні оригінал Рішення Чернівецької обласної ради ХІ сесії ХХІІІ скликання №68-11/2000 «Про впорядкування користування землями лісового фонду системи агропромислового комплексу області» від 06.06.2000.
3. Витребувати у Чернівецької обласної ради (адреса: вул. Грушевського, 1, м. Чернівці, 58000) для огляду в судовому засіданні оригінал Рішення Чернівецької обласної ради ХІ сесії ХХІІІ скликання №68-11/2000 «Про впорядкування користування землями лісового фонду системи агропромислового комплексу області» від 06.06.2000.
4. Відмовити у задоволенні клопотання Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про витребування та долучення доказів від 18.05.2026 (викладене у тексті апеляційної скарги) в іншій частині вимог.
5. Відмовити повністю у задоволенні клопотання Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 01.06.2026 про поновлення процесуального строку на подання нових доказів на стадії апеляційного провадження, долучення доказів до матеріалів справи, зупинення апеляційного провадження у справі №926/2529/25.
6. Копію ухвали учасникам справи направити до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення - 17.06.2026.
Ухвалу оформлено окремим процесуальним документом 18.06.2026.
Головуючий суддя Міліціанов Р.В.
Суддя Ржепецький В.О.
Суддя Степанюк Н.Л.