УХВАЛА
17 червня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/8677/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання акціонерного товариства «Енергетична компанія України»
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 910/8677/25
за позовом акціонерного товариства «Енергетична компанія України»
до приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення 22 114 954,59 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Акціонерне товариство «Енергетична компанія України» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - відповідач) 22 114 954,59 грн, з яких 18 751 741,63 грн інфляційних втрат та 3 363 212,96 грн 3 % річних.
2. Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2025 у справі № 910/8677/25, позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь АТ «Енергетична компанія України» 2 104 827,57 грн трьох процентів річних, 12 266 620,13 грн інфляційних втрат та 172 457,38 грн судового збору.
3. Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2025 у справі № 910/8677/25 заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь АТ «Енергетична компанія України» 31 192,90 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 у справі № 910/8677/25 частково скасовано рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2025, ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь АТ «Енергетична компанія України» 3 347 478,74 грн 3% річних, 18 645 471,07 грн. інфляційних втрат та 263 915,40 грн судового збору за подачу позову. В решті вимог позову відмовлено.
Стягнуто з ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь АТ «Енергетична компанія України» 137 187,04 грн судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Змінено додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2025, ухвалено нове, яким заяву АТ «Енергетична компанія України» про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь АТ «Енергетична компанія України» 10 000,00 витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог заяви відмовлено.
5. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2025 у справі № 910/8677/25 частково задоволено заяву АТ «Енергетична компанія України». Стягнуто з ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь АТ «Енергетична компанія України» 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції. В решті вимог заяви відмовлено.
6. Акціонерне товариство «Енергетична компанія України» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2025 у справі № 910/8677/25, в якій просить Суд скасувати судові рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 15 734,22 грн та інфляційних втрат у розмірі 106 270,56 грн та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача. Також просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, залишити в силі додаткове рішення господарського суду м. Києва від 10.10.2025, скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2025 та ухвалити нове рішення, яким стягнути витрати на професійну правничу допомогу у повному обсязі за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі - 36 000,00 грн.
7. Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 у справі № 910/8677/25, в якій просило Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 та залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2025.
8. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив Суд відмовити відповідачеві у задоволенні касаційної скарги.
9. Постановою Верховного Суду від 04.06.2026 у справі № 910/8677/25 касаційні скарги акціонерного товариства «Енергетична компанія України» та приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2025 у справі № 910/8677/25 залишено без змін.
10. 09 червня 2026 року позивач звернувся до Суду з клопотанням про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути з приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 12 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
11. До заяви позивач додає копію: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акта наданих послуг від 08.06.2026, довіреності № 050/2025 від 03.12.2024, договору про надання правничої допомоги № 2-4-151225/3 від 15.12.2025.
12. Розглянувши клопотання акціонерного товариства «Енергетична компанія України» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з таких підстав.
13. Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
14. Частиною 1 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
15. За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
16. Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
17. Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що до основних засад (принципів) господарського судочинства належить, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
18. Суд неодноразово та послідовно вказував, що практична реалізація принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК) відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).
19. Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, (1) заявити про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів у справі та (2) повідомити про надання відповідних доказів у визначені ГПК України строки; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат з дотриманням вимог частини восьмої статті 129, статті 221 ГПК України (постанова Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 906/145/24).
20. Щодо заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та/чи подання доказів, слід зазначити, що процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.
21. Верховний Суд зазначає, що на відміну від розгляду справи (в порядку загального провадження) в суді першої та апеляційної інстанцій (стаття 218, частина сьома статті 270 Господарського процесуального кодексу України), судове засідання в яких має стадію судових дебатів, розгляд справи у судовому засіданні в суді касаційної інстанції, за змістом статті 301 Господарського процесуального кодексу України, не передбачає проведення судових дебатів.
22. Отже, якщо справа у суді касаційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат у суді касаційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення касаційним судом за умови, що до закінчення судового засідання у справі сторона зробила про це відповідну заяву (заява про надання відповідних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, у визначені ГПК України строки).
23. Верховний Суд у постанові від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18 зазначив, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.
24. Верховний Суд звертає увагу, що заява про подання доказів у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України по своїй суті не є тотожним попередньому визначенню учасником справи суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а також заяві про розподіл судових витрат.
25. Отже, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Водночас перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
26. Відповідно до відеозапису судового засідання касаційної інстанції 04.06.2026, в якому представник позивача брав участь, останній не робив усної заяви про подання доказів на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судового засідання у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як і не зазначено про це у відзиві, що свідчить про недотримання заявником вимог, встановлених ч. 8 ст. 129 ГПК України, зокрема у частині заявлення про намір подати докази понесення судових витрат у встановленому законом порядку.
27. З огляду на викладене, встановивши, що позивач ні у відзиві на касаційну скаргу у цій справі, ні у судовому засіданні не вказував (не заявляв) заяви/клопотання про намір подати докази на підтвердження судових витрат після ухвалення судового рішення, Суд, ураховуючи сталу та послідовну практику правових позицій у застосуванні статей 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про намір подати докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат, не вбачає підстав для задоволення заяви у цій справі.
28. Наведене, в свою чергу, виключає необхідність здійснення Судом перевірки наданих заявником доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції та надання їм оцінки.
Керуючись ст.ст. 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання акціонерного товариства «Енергетична компанія України» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/8677/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді І.Д. Кондратова
О. А. Кролевець