Ухвала № 137498789 у справі № 761/33659/23 від 15.06.2026

УХВАЛА

15 червня 2026 року

м. Київ

справа № 761/33659/23

провадження № 61-6593 ск 26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В. розглянувши касаційну скаргу Київської міської ради на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року у справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», Автокооператив по будівництву та експлуатації особистих гаражів «Киянівський» про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, знесення об`єкта нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан,

ВСТАНОВИВ:

1. У вересні 2023 року Київська міська рада звернулася до суду із вищевказаним позовом про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, знесення об`єкта нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

2. Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою від 20 вересня 2023 року відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання.

3. Ухвалою суду від 07 серпня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті.

4. Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою суду від 19 листопада 2024 року вирішив питання про повернення до стадії підготовчого провадження у вказаній справі, залучив Автокооператив по будівництву та експлуатації особистих гаражів «Киянівський» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

5. Ухвалою від 22 січня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва закрив провадження у цивільній справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», Автокооператив по будівництву та експлуатації особистих гаражів «Киянівський» про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, знесення об`єкта нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, в частині позовних вимог до ОСОБА_2 .

6. Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою суду від 04 січня 2025 року позовну заяву Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, знесення об`єкта нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан залишив без руху, надав позивачу строк для усунення недоліків.

7. Ухвалою від 16 лютого 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва позовну заяву залишив без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

8. Київський апеляційний суд ухвалою від 14 квітня 2026 року залишив без руху апеляційну скаргу Київської міської ради на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року, та надав заявнику строк на усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме заявнику необхідно було подати до Київського апеляційного суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції із зазначенням інших причин щодо поважності пропуску вказаного строку.

9. Ухвалою від 20 квітня 2026 року Київський апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.

10. У травні 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Київської міської ради в інтересах якої діє представник Дармостук Н. О. на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року, в якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для нового розгляду.

11. У касаційній скарзі заявник також просить поновити строк на касаційне оскарження, однак, враховуючи, що касаційна скарга подана в межах процесуального строку визначеного положеннями статті 390 ЦПК України, не потребує вирішення цього питання.

12. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права та посилається на абзац шостий статті 389 ЦПК України.

13. Обґрунтовуючи касаційну скаргу заявник вказує на те, що апеляційний суд позбавив заявника права на апеляційний перегляд справи, у судових справах № 761/18916/23, № 761/33653/23, №761/14803/23 та інших судом апеляційної інстанції вже було задоволено апеляційні скарги Київської міської ради та скасовано аналогічні ухвали, відмова у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку лише на один день, фактично позбавляє позивача можливості домогтися однакового застосування норм процесуального права та суперечить принципам справедливості й забезпечення ефективного доступу до суду.

14. Зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження є незначним та становить лише 13 календарних днів, що саме по собі свідчить про відсутність недобросовісної поведінки скаржника та наміру зловживання процесуальними правами.

15. Також зазначає, що затримка у поданні апеляційної скарги зумовлена істотним навантаженням на структурний підрозділ, відповідальний за ведення судових справ, яка в свою чергу виникла внаслідок кадрового дефіциту.

16. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржуване судове рішення Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.

17. Статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який, зокрема, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

18. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2, 7, 8, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

19. За приписами статті 43 ЦПК України учасники справи мають як право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках так і обов`язок виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

20. Також частина перша статті 44 ЦПК України вказує на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

21. Частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

22. Пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

23. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

24. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

25. ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06).

26. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України»).

27. Поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).

28. Також безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є і порушенням вимог статті 6 Конвенцію щодо справедливого судового розгляду.

29. Питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України», заява № 50966/99).

30. Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

31. Крім цього частиною четвертою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

32. Тобто метою встановлених ЦПК України процесуальних строків є дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.

33. Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

34. Крім цього, саме на заявника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення.

35. У касаційній скарзі не наведено непереборних обставин, що заважали Київській міській раді подати апеляційну скаргу в строки, визначені процесуальним законодавством, задля можливості домогтися справедливості, як про це зазначає заявник, строки на апеляційне оскарження судового рішення пропущені скаржником виключно з його вини.

36. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради, на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року, з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України, а доводи касаційної скарги зводяться до власного суб`єктивного тлумачення заявником норм права та не свідчать про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

37. Таким чином, враховуючи, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, правильне застосування норм права судом апеляційної інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», Автокооператив по будівництву та експлуатації особистих гаражів «Киянівський» про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, знесення об`єкта нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, за касаційною скаргоюКиївської міської ради , на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року.

2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Пророк

А. А. Калараш

Є. В. Петров