Справа № 152/973/26
2-н/152/24/26
У Х В А Л А
про відвід головуючого судді
18 червня 2026 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Роздорожної А.Г.,
за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В.,
розглянувши заяву про самовідвід головуючого судді Роздорожної Андреї Гаврилівни у цивільній справі за заявою адвоката Опольської Наталі Михайлівни, що подана в інтересах ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину з ОСОБА_2 , -
у с т а н о в и в :
17 червня 2026 року до Шаргородського районного суду Вінницької області надійшла дана цивільна справа.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 червня 2026 року дану справу передано в провадження головуючого судді Шаргородського районного суду Вінницької області Роздорожній А.Г..
18 червня 2026 року суддею Шаргородського районного суду Вінницької області Роздорожною А.Г. подано заяву про самовідвід, оскільки ОСОБА_3 є двоюрідною сестрою колишнього чоловіка судді - Роздорожного Михайла Івановича.
Відповідно до частини першої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 3 травня 2007 року (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці.
Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до частин першої та другої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
З метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення будь-яких суб`єктивних сумнівів в об`єктивності та неупередженості головуючого судді при розгляді даної справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви про самовідвід головуючого судді Роздорожної А.Г. у цій справі.
Керуючись статтями 36, 39-40, 260 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Заяву судді Роздорожної Андреї Гаврилівни про самовідвід у цивільній справі за заявою адвоката Опольської Наталі Михайлівни, що подана в інтересах ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину з ОСОБА_2 - задовольнити.
Відвести суддю Роздорожну Андрею Гаврилівну від розгляду цивільної справи за заявою адвоката Опольської Наталі Михайлівни, що подана в інтересах ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину з ОСОБА_2 .
Передати цивільну справу за заявою адвоката Опольської Наталі Михайлівни, що подана в інтересах ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину з ОСОБА_2 до канцелярії Шаргородського районного суду для проведення повторного автоматизованого розподілу цієї судової справи.
Ухвала не може бути оскаржена.
Суддя Андрея РОЗДОРОЖНА