Справа № 484/572/26
2/467/362/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.06.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Явіци І.В.
з участю секретаря судового засідання - Рожкової Т.М.
в ході розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду з с-щі Арбузинка цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Благодатненської сільської ради, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини,
ВСТАНОВИВ:
Вказана цивільна справа перебуває на стадії підготовчого провадження Арбузинського районного суду Миколаївської області.
Проте, заявою від 17 червня 2026 року, направленою через підсистему «Електронний суд», представник позивача, діючи в інтересах останньої, із посиланням на положення ст. 257 ЦПК України клопотала про залишення позову без розгляду.
Зокрема, посилалась на врегулювання спору на даний час.
Учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча наявні достовірні дані вважати про їх належне сповіщення про дату, час і місце судового засідання, причини їх неявки суду невідомі.
Проте, з огляду на норму ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважав можливим вирішити заявлене представником позивача клопотання за відсутності учасників справи, у зв`язку із чим не здійснював фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, як те передбачено положеннями ч.2 ст. 247 указаного Кодексу.
Вирішуючи порушене питання, суд виходить із принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого, зокрема, у ст. 13 ЦПК України.
Так, згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тоді як відповідно ч.3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У даному випадку позивач через свого представника ініціює залишення його позову без розгляду.
Звідси суд, діючи в межах принципу диспозитивності цивільного судочинства, вважає, що це клопотання підлягає до задоволення на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, згідно якого суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Зокрема, ВС у постанові від 11 квітня 2019 року у справа № 712/13263/17 вказав, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Тому суд зобов`язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
Крім цього, КЦС ВС у постанові від 20 травня 2024 року у справі № 202/16597/23 вказав, що залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Судовий розгляд справи по суті не розпочато.
Крім цього, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (ч.3 статті 257 ЦПК України).
З цих мотивів, керуючись ст.ст. 257, 259-261 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивача - задовольнити.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Благодатненської сільської ради, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини- залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 084 (одна тисяча вісімдесят чотири) грн. 13 коп., що був сплачений нею згідно квитанції про сплату № 5619-4086-5088-4356 від 05 лютого 2026 року.
Залишення позову без розгляду не позбавляє права на повторне звернення до суду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на неї безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.
Суддя Ірина Явіца