У Х В А Л А
18 червня 2026 року
м. Рівне
Справа № 569/337/25
Провадження № 22-з/4815/61/26
Рівненський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого: Гордійчук С.О,
суддів: Боймиструка С.В.,
Шимківа С.С.,
розглянув в порядку письмового позовного провадження в м. Рівне заяву представника ОСОБА_1 адвоката Іващенко Ірини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №569/337/25,
в с т а н о в и в :
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання незаконним утримання дітей на території України та повернення їх за постійним місцем проживання.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 16 квітня 2026 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 грудня 2025 року залишено без змін.
20 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Іващенко І.І. подала заяву, у якій просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем під час апеляційного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторонами подавались докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішив питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У цій справі ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовної заяви, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Іващенко І.І. залишено без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 грудня 2025 року залишено без змін.
Отже, спір вирішено не на користь позивача ОСОБА_1 .
Колегія суду зауважує, що така сторона не має права на компенсацію понесених нею судових витрат, натомість може бути зобов`язана відшкодувати витрати іншій стороні.
З урахуванням наведеного, відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат.
Апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Іващенко І.І. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, у зв`язку з переглядом цієї справи в суді апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в :
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Іващенко Ірини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст ухвали складений 18 червня 2026 року.
Головуючий суддя: Гордійчук С. О.
Судді: Боймиструк С.В.
Шимків С.С.