КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
18 червня 2026 року м. Київ № 320/24572/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним порушення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним порушення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства освіти і науки України, викладене у листі від 30.04.2026 №1/8922-26, яким ОСОБА_3 було відмовлено у визнанні іноземного документа про освіту - диплома від 26.06.2023 №2374/03k про присудження ступеня бакалавра ділового адміністрування за спеціалізацією «Менеджмент»;
- визнати протиправним порушення Міністерством освіти і науки України строків розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення про відмову у визнанні іноземного документа про освіту, зареєстрованої 31.07.2025 за №О-8145/0-25;
- зобов`язати Міністерство освіти і науки України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання іноземного документа про освіту - диплома від 26.06.2023 №2374/03k - з урахуванням правової оцінки суду;
- зобов`язати Міністерство освіти і науки України під час повторного розгляду надати належну оцінку таким істотним обставинам і доказам:
статусу МУ Відень як акредитованого австрійського приватного університету на дату видачі диплома;
офіційному підтвердженню АЯ Австрія щодо права МУ Відень присуджувати академічні ступені, визнані Австрією;
інституційному, організаційному та академічному зв`язку між МУ Відень та МХУ-Київ;
угоді про співробітництво між КНЕУ та МУ Відень;
статутним документам МХУ-Київ, витягу з Єдиного державного реєстру, документам Державної служби якості освіти України та документам про ліцензування освітньої діяльності МХУ-Київ за спеціальністю «Менеджмент»;
транснаціональній природі освітньої моделі Відень - Київ;
вимогам Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні щодо обов`язку компетентного органу довести наявність істотної різниці як підстави для відмови у визнанні;
- зобов`язати Міністерство освіти і науки України ухвалити за результатами повторного розгляду належно мотивоване рішення із зазначенням оцінки всіх істотних доказів і аргументів ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Міністерство освіти і науки України здійснити повторний розгляд у строк, встановлений Законом України «Про адміністративну процедуру»;
- зобов`язати Міністерство освіти і науки України прийняти рішення про визнання іноземного документа про освіту - диплома від 26.06.2023 №2374/03k ОСОБА_1 (альтернативно, у разі якщо суду дійде висновку, що з урахуванням встановлених обставин у Міністерства освіти і науки України відсутня дискреція для повторної відмови).
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України з огляду на наступне.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої вказаної статті КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У контексті наведеного, позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, оскільки саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійсненні судочинства за його позовною заявою.
Суд звертає увагу, що позовні вимоги в частині визнання протиправним порушення Міністерством освіти і науки України строків розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення про відмову у визнанні іноземного документа про освіту, зареєстрованої 31.07.2025 за №О-8145/0-25 не мають юридичної визначеності з урахуванням приписів статті 5 КАС України.
Суд зауважує, що у пункті 10 частини другої статті 245 КАС України дійсно передбачено право суду захистити право позивача в інший спосіб, аніж це передбачено у попередніх пунктах цієї норми, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
Також, згідно із частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Проте, за змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов`язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту.
Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23.
Необхідність дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 160 КАС України спрямована на формування у суду та учасників справи стійкого уявлення про предмет і засоби доказування в адміністративній справі, зміст і особливості спірних адміністративно-правових відносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2025 у справі №990/361/24.
Відтак, позивачеві слід уточнити прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність з вимогами КАС України.
Окрім того, з аналізу матеріалів позовної заяви вбачається, що в тексті позовної заяви в якості третьої особи позивач зазначає державне підприємство «Інформаційно-іміджевий центр», з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно з частиною п`ятою статті 49 КАС України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Суд зазначає, що предметом спору у даній адміністративній справі є, за доводами позивача,протиправне рішення Міністерства освіти і науки України, викладене у листі від 30.04.2026 №1/8922-26, яким ОСОБА_3 було відмовлено у визнанні іноземного документа про освіту - диплома від 26.06.2023 №2374/03k про присудження ступеня бакалавра ділового адміністрування за спеціалізацією «Менеджмент».
При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що текст позовної заяви не містить належних обґрунтувань щодо залучення в якості третьої особи - державного підприємства «Інформаційно-іміджевий центр», позивач взагалі не зазначає, яким саме чином розгляд даної справи може вплинути на права та обов`язки вказаного суб`єкта, також позивачем всупереч вимогам чинного законодавства не зазначено на стороні позивача чи відповідача має виступати вказана третя особа, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про те, що позивачу необхідно зазначити на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо вказаної особи, зазначити відповідно до вимог приписів процесуального законодавства на якій стороні має виступати вказана третя особа або зазначити склад осіб, у відповідності до вимог КАС України.
Відтак, позивачу необхідно подати належним чином оформлену позовну заяву з зазначенням на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо державного підприємства «Інформаційно-іміджевий центр», або зазначити склад осіб, відповідно до вимог КАС України.
Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 161 КАС, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про витребування доказів, зокрема, заявник просить витребувати у Міністерства освіти і науки України та ДП «Інформаційно-іміджевий центр» повний адміністративний файл (матеріали справи) щодо розгляду заяви №NZ-3700-25 та заяви про перегляд рішення №О-8145/0-25, включно з усіма внутрішніми висновками, запитами, відповідями, службовими записками та матеріалами, на які посилався відповідач при прийнятті рішення від 30.04.2026 №1/8922-26.
Частиною другою статті 80 КАС України визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
При вирішенні питання щодо витребування доказів, суд враховує, що позивачем не надано доказів вжиття заходів щодо самостійного отримання вказаних документів.
Таким чином, в порядку усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду копії доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або клопотання про витребування із доказами вжиття заходів щодо їх отримання.
Також суд звертає увагу, що, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову:
- немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік", установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3328,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).
Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивачем у даному позові заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід було сплатити судовий збір (з урахуванням вимог похідного характеру) у розмірі 2 129,92 грн.
Позивачем сплачено судовий збір на суму 1 331,20 грн., тому необхідно доплатити судовий збір на суму 798,72 грн.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої уточненої позовної заяви з урахуванням вказаних судом зауважень відповідно до вимог статті 160 КАС України, зокрема, із зазначенням на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо державного підприємства «Інформаційно-іміджевий центр», або зазначити склад осіб, відповідно до вимог КАС України;
- клопотання про витребування із доказами вжиття заходів щодо їх отримання;
- оригіналу документа про доплату судового збору на суму 798,72 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Перепелиця А.М.