Справа № 766/10449/26
н/п 2-з/766/77/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про забезпечення позову
17.06.2026 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гапіна Наталія Вікторівна, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача у червні 2026 року звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з вищезазначеним позовом у якому просить: визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0010, розташовану за тією ж адресою; у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку та 1/2 частку зазначеної земельної ділянки; у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку та 1/2 частку зазначеної земельної ділянки; припинити право спільної сумісної власності сторін на вказане майно.
Разом із позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0010, що розташована за тією ж адресою.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що спірне нерухоме майно було набуте сторонами під час шлюбу та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на зазначені об`єкти нерухомого майна може призвести до їх відчуження або вчинення інших дій щодо розпорядження майном, що у подальшому істотно ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного.
Згідно з ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 31.08.2021 року у справі № 648/1780/21 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 31.10.1998 року Олександрівською сільською радою Білозерського району Херсонської області за актовим записом № 14 - розірвано.
Відповідно до Договору купівлі-продажу домобудівлі та приватизованої земельної ділянки, посвідченого 03.06.2006 року державним нотаріусом Білозерської державної нотаріальної контори Луб`янським А.В. за реєстровим № 1324, ОСОБА_1 придбав від імені ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) домобудівлю та земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0010, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 481461666 від 11.06.2026 року, за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 883465 від 30.01.2007 року, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельні ділянка, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд виходить з наступного.
Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається, зокрема, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Пункт 1, 2, 4 частини 1ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується, в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду, зокрема, заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Під забезпеченням позову слід розуміти обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволенню вимог позивача (заявника), вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Отже, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Верховного суду від 12 січня 2022 року у справі №568/525/21).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував, в тому числі в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20 на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 11 січня 2022 року у справі №640/18852/21 та від 28 липня 2022 року у справі №640/31850/20).
Враховуючи, що предметом позову є поділ майна подружжя, суд вважає, що накладення арешту на 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, а також земельну ділянку, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0010, під АДРЕСА_1 , належних відповідачу, є доцільним, достатнім та співрозмірним позовним вимогам.
За таких обставин, заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Судом особа, яка подала заяву про забезпечення позову в порядку ч.3 ст.153 ЦПК України не викликалась.
Суд зазначає, що забезпечення позову має тимчасовий запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.
Станом на час розгляду судом клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, за наявності яких законодавець встановив обов`язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення (ч. 3 ст. 154 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 151-154, 157 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гапіна Наталія Вікторівна, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
В порядку забезпечення позову накласти арешт на 1/2 (одну другу) частку у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що в цілому складається з: житлового будинку літ. «А» (стіни - черепашник), житловою площею 20,1 кв. м, загальною площею 45,0 кв. м, літньої кухні літ. «Б», сараїв літ. «В», «Г», «І», «Ж», «З», туалету літ. «Е», душу літ. «Д», водопроводу № 3, огорожі № 1, 2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер за матеріалами інвентаризації - 13821831), право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу домобудівлі та приватизованої земельної ділянки від 03.06.2006, посвідченого державним нотаріусом Білозерської державної нотаріальної контори Луб`янським А.В., реєстр № 1324.
В порядку забезпечення позову накласти арешт на 1/2 (одну другу) частку у праві власності на земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0010, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі того самого договору та посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 883465 від 30.01.2007.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Строк пред`явлення для виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Копію ухвали направити заявнику, особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала суду може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Відповідно до положень ч.10 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складено 17.06.2026 року
Суддя Я. В. Шестакова