Справа № 445/1389/23
Провадження № 6/445/39/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
з участю представника заявника ОСОБА_1
стягувача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області заяву ОСОБА_3 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі наказного провадження за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_3 аліментів,
в с т а н о в и в :
11.06.2026 ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій просить суд: визнати судовий наказ у справі № 445/1389/23 від 23.06.2026, виданий 28.08.2023 Золочівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання трьох дітей щомісячно в розмірі 1/2 (половини) заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 19 червня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття - таким що не підлягає виконанню повністю.
В обґрунтування даної заяви покликається на те, що 23.06.2026 Золочівський районний суд Львівської області ухвалив судовий наказ по справі № 445/1389/23 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на трьох їхніх спільних дітей ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) щомісячно в розмірі 1/2 (половини) заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 19 червня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття (копія додається). Вказаний судовий наказ було видано Судом для виконання Стягувачу 28.08.2023. Як вбачається з відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, за вказаним судовим наказом Жовківським ВДВС у Львівському районі Львівської області ЛМУ МЮ було відкрито виконавче провадження № 72852209 від 22.09.2023. Внаслідок примусового стягнення аліментів зі Заявника в рамках згаданого виконавчого провадження № 72852209 ОСОБА_3 сплатив аліменти на загальну суму 288122,50 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах та квитанцією про оплату аліментів на суму 84880,50 грн. Однак варто зазначити, що видачі судового наказу від 23.06.2026 передувала видача іншого судового наказу Золочівського районного суду Львівської області від 21.01.2019 по справі № 445/23/19 - про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на двох перших синів ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.01.2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Цей судовий наказ було подано для примусового виконання до Жовківського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Львів), за яким 05.11.2020 відкрито виконавче провадження. Таким чином, ОСОБА_2 у 2019 році отримала на руки судовий наказ про стягнення зі Заявника аліментів на 2-х перших синів, а у 2023 році - отримала судовий наказ про стягнення більшого розміру аліментів на 3-х синів, серед яких були ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та які були зазначені і в судовому наказі від 29.01.2019. Це у свою чергу породило обставину можливості подвійного стягнення із Заявника аліментів на 2-х з трьох дітей, що прямо порушує принцип остаточності судового рішення. Крім того, виходячи з положень п. 6 ч. 1 ст. 165 та п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, при ухваленні у 2023 році судового наказу Золочівський районний суд Львівської області повинен був відмовити ОСОБА_2 у видачі такого, оскільки на той момент вже існував судовий наказ від 29.01.2019, який набрав законної сили та не оскаржувався. Заявник вважає, що у такий спосіб, шляхом подачі заяви про видачу ще одного судового наказу і отримання такого у Золочівському районному суді Львівської області, стягувач ОСОБА_2 фактично збільшила розмір аліментів на утримання дітей. Натомість, питання про збільшення розміру аліментів необхідно розглядати за правилами позовного провадження, що надає підстави вважати наявними причини для визнання виконавчого документа - судового наказу, виданого 28.08.2023 Золочівським районним судом Львівської області за заявою ОСОБА_2 , таким що не підлягає виконанню повністю.
17.06.2026 від стягувача ОСОБА_2 надійшли заперечення на заяву, у яких зазначено, що твердження заявника є безпідставними та вводять суд в оману. В обгрунтування зазначила, що 29.01.2019 року Золочівським районним судом Львівської області був виданий судовий наказ № 445/23/19 про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.01.2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Зазначений судовий наказ був повернутий стягувачу. У постанові про повернення виконавчого документу від 30.11.2020 року (BП № 63506755) вказано, що судовий наказ № 445/23/19 від 29.01.2019 року виданий Золочівським районним судом Львівської області було повернуто стягувачу без виконання, чинність арешту майна боржника припинено та інші заходи примусового виконання рішення було скасовано. Відтак від 30.11.2020 року до 19.06.2023 року жодних заходів щодо стягнення коштів з Боржника, ОСОБА_2 не здійснювалося. Просить відмовити у задоволенні заяви.
В судовому засіданні представник заявника (боржника) ОСОБА_3 - адвокат Штинда О.В. заяву підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.
У судовому засіданні стягувач ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні заяви.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши заяву та матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.06.2023 року Золочівським районним судом Львівської області винесено судовий наказ № 445/1389/23 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно в розмірі 1/2 заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 19.06.2023 року і до досягнення дітьми повноліття
Частиною 3 статті 431 ЦПК України передбачено, що виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
За змістом положень ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Обставинами, що можуть свідчити про помилкову видачу судом виконавчого листа, є зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (стаття 129-1 Конституції України).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст.18 ЦПК України).
Разом з тим, із заяви ОСОБА_3 та доданих до неї документів не вбачається, що судовий наказ видано помилково або обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою, а також не наведено інших причин, які давали би суду підстави визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Доводи заявника про те, що ОСОБА_2 у 2019 році отримала на руки судовий наказ про стягнення зі Заявника аліментів на 2-х перших синів, а у 2023 році - отримала судовий наказ про стягнення більшого розміру аліментів на 3-х синів, серед яких були ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та які були зазначені і в судовому наказі від 29.01.2019, що у свою чергу породило обставину можливості подвійного стягнення зі Заявника аліментів на 2-х з трьох дітей, що прямо порушує принцип остаточності судового рішення, не відповідають дійсності, виходячи з того, що судовий наказ № 445/23/19, виданий 29.01.2019 року Золочівським районним судом Львівської області було повернуто стягувачу без виконання, чинність арешту майна боржника припинено та інші заходи примусового виконання рішення було скасовано, що підтверджується Постановою старшого державного виконавця Дороти В.В. про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.11.2020 ВП № 63506755. Окрім того, як вбачається з Автоматизованої системи виконавчого провадження, ВП № 63506755 завершено.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимога заявника (боржника) ОСОБА_3 про визнання судового наказу № 445/1389/23 від 23 червня 2023 року таким, що не підлягає виконанню є необґрунтованою, безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 18, 160, 258-260, 432 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі наказного провадження за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_3 аліментів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 19.06.2026.
Суддя В. М.Сивак