ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5483/26 Справа № 182/3840/24 Суддя у 1-й інстанції - Кондус Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Красвітна Т. П.
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
18 червня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Агєєва О.В., Никифоряка Л.П.,
заслухавши суддю-доповідача про проведені підготовчі дії у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишено без розгляду.
На зазначену вище ухвалу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу 11.03.2026.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзалишено без руху та надано апелянту час для усунення недоліку для звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів поважності пропуску строку.
Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення зокрема є: 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу (ч. п`5 ст. 14 ЦПК України).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 14 ЦПК України).
Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України (п. 5.8. Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).
Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою (п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 07 липня 2022 року в справі №120/4298/21-а вказано, що: «пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Отже, врученим належним чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення».
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 05 жовтня 2022 року у справі №127/22271/20, від 30 листопада 2022 року у справі №204/3881/21.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа, документ в електронному вигляді "Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху" від 24.03.26 по справі №182/3840/24 було надіслано одержувачу ОСОБА_2 в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 25.03.2026 о 18:24:59.
Таким чином, відповідно до ч. 6 ст. 272 ЦПК України ухвала суду вважається врученою представнику апелянта 26 березня 2026 року.
Разом з тим, до теперішнього часу недоліки апеляційної скарги не усунуто, що свідчить про зловживання апелянтом своїми процесуальними правами.
Будь-яких клопотань від ОСОБА_1 та/або її представника ОСОБА_2 стосовно продовження строків визначених ухвалою суду від 24 березня 2026 року до суду не надходило.
Про наявність обставин, які перешкоджають усунути зазначені недоліки апеляційної скарги, апелянт не повідомив.
Статтею 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки про доставку електронного листа від 13.01.2026, повний текст оскаржуваної ухвали доставлено до електронної скриньки апелянтки "[пошта прихована]" - 13.01.2026 (а.с. 139). Зазначена електронна адреса вказана відповідачкою у електронній формі звернення громадян, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 135).
Інтереси апелянтки у суді першої інстанції представляла ОСОБА_3 на підставі довіреності від 08.05.2025 року.
Згідно довідки про доставку електронного документа від 14.01.2026, повний текст оскаржуваної ухвали доставлено до електронного кабінету представника ОСОБА_1 - Фука-Дубина А.Р. - 14.01.2026 (а.с. 140).
Доказів припинення чи анулювання зазначеної вище довіреності, а також обмеження повноважень представника на момент постановлення оскаржуваної ухвали апелянтом до суду не надано.
Крім того, згідно електронного листа ОСОБА_1 від 13.01.2026, який адресований, зокрема, Томаківському районному суду Дніпропетровської області, ОСОБА_1 вказала, що їй місцевим судом надіслано ухвалу суду від 09.01.2026 (а.с. 136).
Також, в листі суду першої інстанції від 20.01.2026 за №182/3840/24/72/2026, який адресований ОСОБА_1 , вказано про наявність оскаржуваної ухвали та доставлення її апелянтці і її представнику Фука-Дубині А.Р. (а.с. 141).
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що апелянтка не була належним чином обізнана про наявність оскаржуваної ухвали.
В силу вимог ч.4 ст.357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Скаржник не надала жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку, не усунула недоліки апеляційної скарги вказані в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2026 року, а тому у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2026 рокуслід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 18 червня 2026 року.
Головуючий Т.П.Красвітна
Судді О.В. Агєєв
Л.П. Никифоряк