Справа №295/10645/26
Категорія 59
2/295/5012/26
УХВАЛА
18.06.2026 рокусуддя Богунського районного суду м. Житомира Полонець С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів та клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, -
ВСТАНОВИВ:
17.06.2026 року позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою та клопотанням про звільнення від сплати судового збору, в якому просив звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що він є ніде не працює, загальна сума його доходу за період з січня по грудень 2025 року становить 5465,57 грн.
Таким чином, розмір судового збору у сумі 3113,87 грн. перевищує 5 відсотків розміру річного доходу.
На підтвердження вищевказаних обставин, позивач надав відості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військогово збору станом на 08.06.2026 року № 0626-26-07620, видані ОСОБА_1 , за період з січня по грудень 2025 року.
У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
У своїй постанові від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц Верховний суд зауважив, що положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суми отриманих доходів згідно відостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військогово збору станом на 08.06.2026 року № 0626-26-07620, про суми нарахованого доходу, на які посилається позивач на підтвердження матеріального становища, не можуть об`єктивно, в самостійному вигляді, вказувати на дійсний майновий стан та річний дохід особи, бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
У поданій заяві позивач не наводить даних про те, чи має він на праві власності/користуванні нерухоме майно, транспортні засоби, за рахунок яких надходжень здійснюється утримання такого майна в разі наявності.
З огляду на вказані обставини, позов підлягає залишенню без руху як такий, що не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, згідно з якою до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З врахуванням характеру заявленої вимоги, за одну вимогу майнового характеру позивач має сплатити судовий збір в сумі 3113,87 грн.
Враховуючи те, що надані позивачем докази не підтверджують у повній мірі того, що його майновий стан, на момент подання позовної заяви до суду, перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Зважаючи на вищевикладене та інші обставини, встановлені суддею при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшов висновку, що позовну заяву позивачем було подано до суду з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
Згідно з п. 3) ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Виходячи із зазначеного вище, позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки позивачем не надано оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору за одну вимогу майнового характеру, яку заявлено ним, який необхідно сплатити у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», що набрав чинності з 01.11.2011 року (зі змінами станом на 01.01.2026 року) 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до платіжних реквізитів, зазначених на офіційному сайті Богунського районного суду м. Житомира.
Відповідно до ч. 7 ст. 175 ЦПК України передбачено, що у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.
На виконання вищевказаних норм статей ЦПК України, позивачу необхідно зазначити у позовній заяві реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформацію про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову та за подання вказаної позовної заяви до суду, виходячи із розміру пенсійних виплат, які позивач просить стягнути на свою користь, йому слід сплатити судовий збір у розмірі 3113, грн. 87 коп.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 28.06.2026 року, але не більше п?яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: