Справа № 283/1340/26
Провадження №2-з/283/13/2026
У Х В А Л А
17 червня 2026 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря Корейби І.С.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Реуса Дениса Сергійовича, про забезпечення позову,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просить:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями загальною площею 54 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,25 га. з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0070, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки 0,35 га. з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0071, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, с. Йосипівка;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку будівельних матеріалів з яких складається житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами літера - Г1 загальною площею 99,5 кв.м., житловою площею 60,6 кв.м., мансарда - Г2, балкон - Г3, тераса - Г4, погріб - П1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0070;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частку будівельних матеріалів з яких складається житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами літера - Г1 загальною площею 99,5 кв.м., житловою площею 60,6 кв.м., мансарда - Г2, балкон - Г3, тераса - Г4, погріб - П1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0070;
- припинити право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку будівельних матеріалів з яких складається житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами літера - Г1 загальною площею 99,5 кв.м., житловою площею 60,6 кв.м., мансарда - Г2, балкон - Г3, тераса - Г4, погріб - П1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0070.
Після подання позовної заяви Представник ОСОБА_1 , адвокат Реус Денис Сергійович, звернувся в суд з заявою про забезпечення позову в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об?єкти нерухомого майна, а саме:
- житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 54 м2, житловою площею 16,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 802527018234;
- земельну ділянку площею 0,25 га. з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0070, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 786190618234;
- земельну ділянку площею 0,35 га. з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0071, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, с. Йосипівка; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 786146818234.
На обґрунтування заяви зазначив, що позивач просить визнати право власності на 1/2 частку майна, яке було спільної сумісною власністю її матері ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
10.06.2025 року ОСОБА_2 було подано через Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а саме: будівництво індивідуального житлового будинку, реконструкції старого житлового будинку та будівництво погрібу, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за реєстраційним номером ІУ051250610974.
20.08.2025 року відповідачем було подано через Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, однак така декларація була повернута на доопрацювання заявнику, з огляду наявності арешту нерухомого майна.
Дії відповідача свідчать про те, що він може здати в експлуатацію побудований ОСОБА_3 та ОСОБА_2 будинок, а також відчужити майно, яке було їх спільною сумісною власністю.
Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити, або зробити неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде постановлене на користь позивача.
За таких обставин просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
Суд, розглянувши заяву, встановив наступне.
З наданих до позовної заяви та заяви про забезпечення позову документів вбачається, що 07.02.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який було зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.
19.10.2022 року Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області у справі № 761/4353/22 позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано 07.02.2014 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 91.
Тобто, сторони у період з 2014 року по 2022 рік перебували у зареєстрованому шлюбі.
Так, в період шлюбу та до моменту фактичного припинення шлюбних стосунків і ведення спільного господарства подружжям за спільні кошти було придбано ряд об`єктів нерухомого майна, зокрема.
11.12.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу житлового будинку. За умовами укладеного договору ОСОБА_2 набув у власність житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54.0 кв. м., житловою площею 16,4 кв. м.
11.12.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки.
Відповідно до п. 1.1. Договору передбачено, що ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,25 га., кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:01:002:0070, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
11.12.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки.
Згідно п. 1.1 Договору, ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,35 га., кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:01:002:0071, яка розташована за адресою: Житомирська обл., Малинський р-н., с. Йосипівка.
Отже, відповідач ОСОБА_2 є титульним власником наступного майна:
- житлового будинку з господарськими будівлями загальною площею 54 м2, житловою площею 16,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 802527018234;
- земельної ділянки площею 0,25 га. з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0070, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 786190618234;
- земельної ділянки площею 0,35 га. з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0071, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, с. Йосипівка; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 786146818234.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що Київським відділом державної реєстрації смерті ЦМУМЮ було складно актовий запис про смерть за № 10672.
Спадщину після її смерті прийняла дочка ОСОБА_1 , яка просить визнати право власності 1/2 частку вищевказаного нерухомого майна.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України, згідно з приписами якої суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В статті 150 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
За змістом статті 149 ЦПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Доведення обставин має здійснюватися таким чином, щоб відповідати стандарту переваги більш вагомих доказів. Це означає, що обставина вважається встановленою, якщо на підставі наданих доказів її існування виглядає більш ймовірним, ніж її відсутність.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18 підкреслено, що жодна обставина не може вважатися доведеною лише через те, що інша сторона не подала доказів для її спростування. Такий підхід суперечить суті принципу змагальності, оскільки покладає на сторону обов`язок доведення негативного факту, чого принцип не передбачає.
Таким чином, принцип змагальності зобов`язує сторони активно доводити обставини, на які вони посилаються, а суд оцінює ці докази, виходячи з їхньої переваги та переконливості, без автоматичного перекладання обов`язку доказування на іншу сторону.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову суду необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам слід врахувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
В той же час Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 10.09.2025 року (cправа № 907/523/25) вказав, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
В даному випадку, оскільки ОСОБА_2 є титульним власником:
- житлового будинку з господарськими будівлями загальною площею 54 м2, житловою площею 16,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 802527018234;
- земельної ділянки площею 0,25 га. з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0070, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 786190618234;
- земельної ділянки площею 0,35 га. з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0071, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, с. Йосипівка; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 786146818234;
то він може вільно розпорядитись цим майном, а тому невжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду при реєстрації за позивачем права власності на майно, якщо рішення буде винесене на користь позивача.
Виходячи з засад співмірності та розумності заходів забезпечення позову, враховуючи, що позивач просить визнати право власності на 1/2 частку нерухомого майна, суд задовольняє заяву про забезпечення позову частково, накладаючи арешт на 1/2 частку:
- житлового будинку з господарськими будівлями загальною площею 54 м2, житловою площею 16,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 802527018234;
- земельної ділянки площею 0,25 га. з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0070, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 786190618234;
- земельної ділянки площею 0,35 га. з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0071, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, с. Йосипівка; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 786146818234.
Такий захід забезпечення позову буде співмірним та адекваним поданому позову, оскільки арешт накладений у межах позовних вимог та не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
З цих же підстав суд не застосовує зустрічне забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України,-
ухвалив:
Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на наступне нерухоме майно:
- 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями загальною площею 54 м2, житловою площею 16,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 802527018234;
- 1/2 частку земельної ділянки площею 0,25 га. з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0070, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 786190618234;
- 1/2 частку земельної ділянки площею 0,35 га. з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0071, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, с. Йосипівка; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 786146818234.
Копію ухвали направити для виконання Малинському відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала суду набирає законної з моменту її оголошення.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Суддя: А. О. Тимошенко