Справа №:755/7109/26
Провадження №: 2-о/755/361/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державний адміністрації, про усиновлення дитини, -
в с т а н о в и в:
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державний адміністрації, про усиновлення дитини.
Вказану заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2026 року заяву залишено без руху та надано заявникам строк для усунення недоліків не більше ніж п`ять днів з дня отримання копії ухвали.
Для усунення недоліків заявникам було запропоновано подати до суду заяву про усиновлення в новій редакції з додатками.
11 червня 2026 року представник заявників - адвокат Бойко Євген Васильович подав до Дніпровського районного суду міста Києва заяву про усунення недоліків, до якої долучив заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про усиновлення в новій редакції (з додатками), підписану представником заявників.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення (п. 4 ч.2 ст.293 ЦПК України)
За змістом ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Частиною 1 ст. 223 СК України визначено, що особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається.
Станом на дату постановлення даної ухвали, заяви про усиновлення в новій редакції, підписаної заявниками на адресу суду не надходило.
У відповідності до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
За змістом змісту ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.
Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Враховуючи, що заявниками на виконання ухвали суду від 05 червня 2026 року не подано підписану ними заяву про усиновлення в новій редакції, з огляду на визначену сімейним законодавством імперативну норму щодо подання до суду заяви про усиновлення виключно особою, яка бажає усиновити дитину, а не її представником, суд убачає підстави для повернення заяви заявникам.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтею ст. 223 Сімейного кодексу України, статтями 10, 185, 258-261, 293, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
п о с т а н о в и в:
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державний адміністрації, про усиновлення дитини - повернути заявникам.
Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: