Справа № 758/4118/26
провадження №2/457/338/26
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
02.06.2026 м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Марчук В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Трускавецької міської ради в особі Служби у справах дітей Трускавецької міської ради про визначення місця проживання дитини, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Трускавецької міської ради в особі Служби у справах дітей Трускавецької міської ради про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2026 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Трускавецької міської ради в особі Служби у справах дітей Трускавецької міської ради про визначення місця проживання дитини передана до Трускавецького міського суду Львівської області за підсудністю.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
При вирішенні питання щодо прийняття справи до провадження встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.
У відповідності до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі №200/952/18 (провадження № 61-14859св19), під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, встановлено, що для розв`язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім`ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов`язки з виховання дитини та догляду за нею.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання (перебування) стосовно проведення обстеження його житлово-побутових умов і складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.
Із позову не вбачається, що між подружжям існує спір про визначення місця проживання дитини, позивачка не вказує, чи зверталася вона або відповідач до органу опіки та піклування з питань визначення місця проживання дитини, які заходи органом опіки та піклування вживались.
І як вбачається із позовної заяви, така не містить відомостей про звернення позивача до органу опіки та піклування з приводу доцільності визначення місця проживання дитини або вмотивованої відмови даних органів у розгляді її звернення, жодних відомостей щодо обстеження умов проживання дитини, що були проведені компетентними органами та характеристики з місця роботи і місця проживання, інші документи, що характеризують батьків і їх відношення до дитини, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, а також акти обстеження житлових умов батьків, на предмет визначення місця проживання дитини.
Приймаючи до уваги вищевказані положення законодавства, залучення до справи служби у справах дітей не є наслідком автоматичного покладення на неї обов`язку виготовити і подати висновок про визначення місця проживання дитини, як вважає позивачка. Для цього позивачка повинна звернутись до служби у справах дітей за місцем проживання дитини і надати необхідні документи. Результатом звернення має бути згаданий висновок.
Вітак, позовна заява по змісту та формі подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, а саме: не викладено обставин та не зазначено доказів, які підтверджують наявність спору між батьками щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини; до матеріалів позовної заяви не додано висновок органу опіки і піклування щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст. 19 СК України; звертаючись з позовом до суду, позивачкою не надано довідки та характеристики з місця роботи і місця проживання, інші документи, що характеризують батьків і їх відношення до дитини, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, а також акти обстеження житлових умов батьків, на предмет визначення місця проживання дитини.
Також, слід звернути увагу на те, що у постанові Верховного Суду № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) від 15.01.2020 зазначається, що за наявності спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Оскільки із змісту позовної заяви не вбачається наявність спору щодо визначення місця проживання дітей, відтак за відсутності спору щодо визначення місця проживання дитини сторони не позбавлені можливості добровільно врегулювати це питання у досудовому порядку, шляхом укладення нотаріально посвідченого договору про визначення місця проживання дитини та способів участі обох батьків у її вихованні.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк - 10 днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України, -
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Трускавецької міської ради в особі Служби у справах дітей Трускавецької міської ради про визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Надати позивачці строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
Якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://trm.lv.court.gov.ua/sud1324/
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: В. І. Марчук