Справа № 369/7341/26
Провадження №2-а/369/208/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департамент патрульної поліції про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 , Департамент патрульної поліції про скасування постанови.
Ухвалою судді від 27.04.2026 року адміністративний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних судом недоліків. Недоліки необхідно було усунути шляхом надання виправленої позовної заяви для суду та докази направлення позовної заяви з додатками відповідачам.
21.05.2026 року на адресу суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків, однак в повному обсязі недоліки позовної заяви усунуті не були, а саме не було надано доказів направлення позовної заяви відповідачу.
Виходячи з вищевикладеного, приходжу до висновку про повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів.
Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
Оскільки позивач у встановлений судом строк не виконав перелічених в ухвалі вимог, вважаю, що даний позов про скасування постанови, слід вважати неподаним та повернути позивачу.
Керуючись статтями 44, 169, 295 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департамент патрульної поліції про скасування постанови- вважати неподаним та повернути позивачу.
Повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ